ЗА́ЙЦЕВ Василь (24. 03. 1915, с. Вербовець, нині Лановецького р-ну Тернопільської обл. — 15. 01. 1986, Канада) — лікар, громадський діяч. Доктор медицини (1940). Закінчив православну духовну семінарію у м. Кременець (Тернопільська обл.), студіював медицину у Вільно (нині Вільнюс) і Каунасі. Ви­їхав до Німеч­чини, нострифікував диплом та працював лікарем у Берліні, згодом — у Карлсбаді. Організував і очолював Берлінську філію Українського національного обʼ­єд­на­н­ня, опікувався українськими робітниками і військовополоненими. Після Другої світової війни — лікар у таборах для пере­міщених осіб. 1949 емігрував до Канади. Працював у туберкульозному санаторії в Найнеті (1952–58 — за­ступник директора), згодом — у санаторії в провінції Манітоба. Брав активну участь у громадсько-церковному житті при соборі св. Покрови та опікувався дітьми у літній оселі «Веселка» (м. Ґімлі, Манітоба). Член Українського лікарського товариства Пів­нічної Америки, громадських організацій, зокрема Братства св. Андрія.