Заклинський Роман Гнатович

ЗАКЛИ́НСЬКИЙ Роман Гнатович (крипт. і псевд.: Роман Гінза, Р. З., Н. Н., Ром. З., Ром. Закл.; 08. 04. 1852, с. Маріампіль, нині Маринопіль Галиц. р-ну Івано-Фр. обл. — 20. 03. 1931, с. Тростянець, нині Яворів. р-ну Львів. обл.) — літературознавець, етнограф, педагог. Батько Богдана, Корнила і Ростислава Заклинських. Закін. Станіслав. гімназію (нині Івано-Франківськ), Львів. університет (1885). Викладав у Станіслав. учит. семінарії (1891–1912). Ініціював відкриття укр. гімназії (1900) та книгарні, один із засн. товариства «Рідна школа» у Станіславі. Актив. діяч товариства «Просвіта». Автор статей з питань історії, географії, літ-ри, спогадів про Ю. Федьковича («ЛНВ», Л., 1901, т. 13), П. Ніщинського (там само, т. 22), І. Нечуя-Левицького (1928), зб. істор. оповідань «Наше лихолѣтє» (Л., 1892). Записував галиц. і буковин. фольклор.

Пр.: Про напади татарські. Л., 1885; З нашої етноґрафії: Бойки, гуцули, лемки. Л., 1887; Ґеоґрафія Руси, часть перша: Русь Галицька, Буковинська й Угорська. Л., 1887; Руський буквар для народних шкіл. Л., 1887; За слідами Федьковича // ЛНВ. 1905. Т. 31–32; Поясненє одного темного місця в «Слові о полку Ігоревім». Л., 1906; Українські кольонії. Коломия, 1919.

Літ.: Качкан В. Незнищенне древо Заклинських // Дзвін. 1994. № 4; Арсенич П. Заклинські. Ів.-Ф., 1995; Полєк В. Біографічний словник Прикарпаття. Ів.-Ф., 1993.

П. І. Арсенич

Основні праці

Про напади татарські. Л., 1885; З нашої етноґрафії: Бойки, гуцули, лемки. Л., 1887; Ґеоґрафія Руси, часть перша: Русь Галицька, Буковинська й Угорська. Л., 1887; Руський буквар для народних шкіл. Л., 1887; За слідами Федьковича // ЛНВ. 1905. Т. 31–32; Поясненє одного темного місця в «Слові о полку Ігоревім». Л., 1906; Українські кольонії. Коломия, 1919.