ЗАЛА́ТА Леонід Дмитрович (07. 01. 1928, с. Сиваське, нині смт Новотроїц. р-ну Херсон. обл. — 31. 08. 2009, Дні­пропетровськ) — письмен­ник. Брат Ф. Залати. Член НСПУ (1964). Закін. Дні­проп. університет (1956). Працював відп. секр. обл. г. «Молодий ленінець» (1955–59); гол. ред. книжк. видавництва «Промінь» (1959–60), Дні­проп. обл. комітету радіомовле­н­ня і телебаче­н­ня (1960–66). Від 1966 — на творчій роботі. У прозі З. пере­важає гостросюжетна тематика, зокрема з подій 2-ї світової війни; у поезії — природа і людина, віра в силу людського ро­зуму. Спільно з братом написав зб. оповідань «Мальчишки» (К., 1955) та «Обыкновен­ное дело» (Дн., 1957).