ЗАЛО́ЗНА Наталія Панасівна (08. 09. 1893, с. Волошнівка, нині Роменського р-ну Сумської обл. — 04. 11. 1984, Полтава) — майстриня художнього ткацтва, килимарства і вишивки. Закінчила Дігтярівську зразкову ткацьку на­вчально-показну майстерню (нині Чернігівська обл., 1908). Викладала килимарство в Скопцівській на­вчально-показній килимарній майстерні у маєтку А. Семи­градової (1909–17; Пере­яславський пов. Полтавської губ., нині с. Веселинівка Баришівського р-ну Київської обл.); а також килимарство і вишива­н­ня у Полтаві: у жіночій художньо-ремісничій школі (1918–22), індустріально-технічній школі (1922–25), на курсах художніх промислів при крає­знавчому музеї (1925–28), технікумі промисловій кооперації (1928–31). Від­тоді працювала у системі «Укрхудож­пром­спілки» (Київ), згодом — у с. Добровеличківка (нині смт Кірово­градської обл.). Від 1934 — у Львові. Від 1945 — у Полтаві: фарбувальниця вовни, ін­структор килимарства «Облхудож­пром­спілки» й Артілі художніх виробів ім. Лесі Українки (до 1949). Учасниця обласної ви­ставки народної творчості у Полтаві (1947). Серед виробів — традиційні народні килими для скринь, лав і столів, доріжки, плахти, штори, вишивки з геометрично-рослин­ними візерунками.