ЗАЛУ́ЦЬКИЙ Теодор-Бог­дан (11. 10. 1919, с. Белелуя, нині Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. — 30. 07. 1996, Вашинґтон) — провізор, громадський діяч, меценат. Батько Ігоря-Бог­дана та Мирона-Бориса, брат Романа Залуцьких. Дійсний член НТШ (1966; у 1985–1988 — голова осередку у Вашинґтоні). Фармацевтичні студії роз­почав y Львівському (1937–1940), закінчив у Ві­денському (1945, ступінь доктора медицини у галузі фармацевтичної хімії) університетах. Від 1946 — у Мюнхені: в Українській санітарно-харитативній службі, від 1947 викладав клінічну хімію й історію фармації в Українському технічно-господарському ін­ституті. 1949 разом з родиною емігрував до Чикаґо, де закінчив медичні студії в Іл­лінойському університеті та нострифікував диплом, 1952–1955 працював у фармацевтичних компаніях. Від 1955 — в Говардському університеті у Вашинґтоні: від 1963 — над­звичайний, 1972 — звичайний професор кафедри фармацевтичної хімії і фармації; від 1972 — в Університеті м. Тусон (штат Аризона): 1975–1985 — завідувач кафедри фармації, 1976–1978 та 1982–1984 — декан для студентських справ. Досліджував дерматологічні препарати, які використовують у фармацевтичній і косметика практиці. Член Українського лікарського товариства Пів­нічної Америки в штаті Меріленд, головної управи Світової федерації українських фармацевтичних товариств (1994–1996). Разом з дружиною заснував спеціальний фонд для студій фармації при Говардському університеті.