Залюбовський Ілля Іванович

ЗАЛЮБО́ВСЬКИЙ Ілля Іванович (15. 06. 1929, с. Бутенки, нині Кобеляц. р-ну Полтав. обл. — 21. 02. 2013, Харків) — фізик. Чоловік Наталії, батько Ольги Залюбовських. Доктор фізико-математичних наук (1966), професор (1967), член-кореспондент НАНУ (1988). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1979). Держ. премії УРСР (1979) та України (1993) в галузі н. і т., премія ім. К. Синельникова АН УРСР (1983). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1998, 2004, 2008). Закін. Харків. університет (1954). Працював у Харків. фіз.-тех. інституті АН УРСР (1957–60): від 1959 — старший науковий співробітник Від 1961 — у Харків. університеті: від 1965 — завідувач кафедри експерим. ядер. фізики, водночас від 1967 — проректор з наукової роботи. Спільно з А. Вальтером розв’язав проблему вимірювання статич. електромагніт. моментів атом. ядер за допомогою методу збурених кутових кореляцій. Зі співроб. відкрив ефект радіовипромінювання широких атмосфер. злив косміч. променів; ефект підсилення акуст. сигналу, збуджув. потоками випромінювань у металах під дією статично розтяжних напруг, і універсальність механізму його виникнення у будь-яких ін. комбінаціях речовин і металів. Під керівництвом та за безпосеред. участі З. розроблено низку ядерно-фіз. методів дослідж. твердого тіла, методів підвищення радіац. стійкості матеріалів; а також проводять дослідж. екзот. атом. ядер, низькофон. експерименти щодо природи нейтрино, наземне та супутник. вивчення фізики косміч. променів, розробляють унік. детектори випромінювань. Головний редактор журналу «Ядра, частинки, поля» (від 1998).

Рекомендована література

1. 80-річчя члена-кореспондента НАН України І. І. Залюбовського // Вісн. НАНУ. 2009. № 6;
   Google Scholar Internet
2. Илья Иванович Залюбовский: Библиогр. указ. Х., 2009;
   Google Scholar Internet
3. Життя віддане науці. Ілля Іванович Залюбовський (15.06.1929–21.02.2013) // УФЖ. 2013. № 8.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю