Замбія, Республіка Замбія
ЗА́МБІЯ, Республіка Замбія (Zambia, Republic of Zambia) — держава на південному сході Центральної Африки. На Півночі межує з Конґо, на Північному Сході — з Танзанією, на Сході — з Малаві, на Півдні — з Мозамбіком, Намібією, Ботсваною і Зімбабве, на Заході — з Анґолою. Площа 752,6 тис. км2. Населення близько 13 млн осіб (2009): народи групи банту — 89,5 % (бемба — 25,5 %, тонґа — 11,4 %, лозі — 5,2 %, нґоні — 4,8 %, луба — 2,3 %, лунда — 2 %, мбунду — 1,4 % та ін.). Природний приріст населення 2,1 % (при рівні фертильності 5,4 дітей на жінку). Міське населення складає близько 35 % (2008). Віросповідання: християнство — 75 % (зокрема католицизм — 28 %), місцеві традиційні вірування, іслам, індуїзм, юдаїзм. Державна мова — англійська. Столиця — Лусака (2,2 млн осіб). Найбільші міста (тис. осіб, 2008): Кітве (416), Ндола (470), Кабве (193), Чинґола (148). Адміністративний поділ — 9 провінцій. Державний устрій — республіка. Глава держави — президент. Законодавчий орган — однопалатний парламент (Національна асамблея). Грошова одиниця — квача. Міжнародні аеропорти — Лусака, Ндола, Лівінґстон; основний морський порт — Мпулунґу (на озері Танґаньїка). Статус за класифікацією ООН — одна з найменш розвинених країн. Член ООН, Британської співдружності націй, Африканського союзу, СОТ, МВФ.
У 17–19 століттях частина сучасного Замбії входила до складу держави Лунда. У 18 столітті у північно-східній частині сучасного Замбії виникло державне утворення Казембе, у південно-західній — держава Лозі (Баротсе), згодом відома як Баротселенд. Наприкінці 18 століття зʼявилися європейські колонізатори — португальці, згодом англійці. Від 80-х років — під владою «Британської південно-африканської компанії». 1911 почала називатися Родезією, 1924 — Північною Родезією (протекторат Великої Британії). 1953–63 — у складі Федерації Родезії і Ньясаленду. Від 1964 — незалежна держава із сучасною назвою.
Значна частина території країни — плоскогірʼя. Найвища точка — Мафінґа (2329 м). Клімат субекваторіальний. Середня температура липня від +14° до +22 °С, жовтня — від +23° до +27 °С. Середньорічна кількість опадів від 700 до 1500 міліметрів мм. Річкова сітка густа і розгалужена. Найбільші річки — Замбезі та її притоки Кафуе і Луанґва. Основні озера: Банґвеулу, Мверу (південно-східна частина), Танґаньїка (південна частина). На річці р. Замбезі — одні з найбільших у світі водоспад Вікторія (частина на території Замбії) та водосховище Кариба. Ліси і рідколісся займають 57 % території. У рослинному покриві домінують міамбо, акації, мопане, криптосепалум, ліани, орхідні; на болотах — тростина, папірус. Тваринний світ представлений слонами, жирафами, носорогами, зебрами, антилопами, левами, леопардами, гіпопотамами, буйволами, крокодилами, черепахами, пітонами, кобрами та ін. Близько 400 видів риб. Поширені терміти, москіти, муха цеце. У Замбії — 22 національні парки, серед яких найвідоміші — «Кафуе», «Локінвар», «Блу-Лаґун», «Болото Банґвеулу», «Мосі-оа-Тунья».
Замбія — одна із найбільших країн світу з родовищами міді. Є також поклади кобальту, золота, камʼяного вугілля, піриту, нікелю тощо. ВВП становить 13 млрд доларів США (2009), у розрахунку на одну особу — 1090 доларів США. Основа економіки — видобуток і переробка мідної руди (основний експортний продукт країни). Розвинені також обробна, хімічна, деревообробна промисловості, енергетика, іноземний туризм. Сільське С. господарство малоефективне, більшість продуктів харчування імпортується. Вирощують кукурудзу, цукрову тростину, маніок, фрукти, тютюн. Розвинене рибальство. Експортує мідь, кобальт, електроенергію, тютюн, кукурудзу, бавовну, фрукти; основні торговельні партнери: Китай, Японія, країни Південно-Східної Азії, Ближнього і Середнього Сходу, Швейцарія, ПАР, сусідні держави. Імпортує машини й устаткування, нафтопродукти, добрива, продовольчі товари, одяг; основні торговельні партнери — ПАР, Велика Британія, Зімбабве. Серед памʼяток культури — наскельні розписи і петрогліфи (від 4 тисяч років до нашої ери).
Дипломатичні відносини з Україною встановлено 22 квітня 1993.


