Загайкевич Алла Леонідівна
ЗАГАЙКЕ́ВИЧ Алла Леонідівна (17. 12. 1966, Хмельницький) — композитор, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (2021). Національна премія України імені Тараса Шевченка (2025). Державна премія України імені О. Довженка, премiя iмені Л. Ревуцького (обидві — 2000). Лауреатка міжнародного конкурсу «Blaue Brücke» (м. Дрезден, Німеччина, 2003). Член НСКУ (1993). Закінчила Київську консерваторiю (1990; клас Ю. Iщенка) та асистентуру-стажування при ній (1993). Удосконалювала майстерність на курсах композиції та музичної інформатики при Центрі Помпіду (Париж, 1995–96). Від 1993 (з перервою) — викладач Національної музичної академії України (Київ), водночас Київської спеціалізованої музичної школи-інтернату iмені М. Лисенка. Художній керівник міжнародних проектів електроакустичної музики «Електроакустика» (від 2003), «ЕМ-візія» (від 2005). Авторка музики до фiльму «Мамай» (2003, реж. О. Санiн, Національна кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка). Для творів З. характерні системна організація музичної форми, використання елементiв «спектральної технiки» та алгоритмічної композицiї. Також працює в напрямі електроакустичної композиції.
Додаткові відомості
- Основні твори
- камерна опера «Числа та вітер» («Малюнки з пам’яті», за поезією та живописом М. Воробйова); для симфонічного оркестру — «Intermezzo» (1993); для хору і симфонічного оркестру — кантата «ЕССЕ JUVENTA ANNI» (на вірші Г. Сковороди, 2004); камерно-iнструментальні — «Гравiтацiя» (для 2-х вiолончелей, 2001), Струнний квартет (2009); електроакустичні — «HERONEYA» (для iнструментального ансамблю та електроного запису, 2002), «PAGODE» (для блок-флейти, електроного запису та обробки в реальному часі, 2003), «VENEZIA» (для віолончелі, електроного запису та обробки в реальному часі, 2008); електроакустичні перформанси — «Тiкати. Дихати. Мовчати» (2002), «SUD/EST» (2009).
Людина 