ЗАЇ́КА Віктор Євгенович (02. 05. 1936, м. Улан-Уде, Бурятія, РФ — 22. 02. 2014, Севастополь) — гідробіо­лог. Доктор біо­логічних наук (1972), професор (1988), член-кореспондент НАНУ (1978). Державна премія України в галузі науки і техніки (2007). Закінчив Ленін­градський університет (нині Санкт-Петербург, 1958). Від­тоді працював у Зоологічному ін­ституті АН СРСР (Ленін­град); від 1959 — у Лімнологічному ін­ституті Сибірського від­діле­н­ня АН СРСР (с-ще Лиственичне Іркутської обл., РФ); від 1962 — в Ін­ституті біо­логії пів­ден­них морів НАНУ (Севастополь): від 1974 — завідувач від­ділу екосистем шельфу, 1977–82 та 1993–2000 — директор, від 2000 — провід­ний науковий спів­робітник, від 2007 — виконувач обов'язків головного наукового спів­робітника. Досліджував бентос Чорного моря; започаткував ви­вче­н­ня таких ланок чорноморських планктон­них угруповань, як мікрозоо- і пікопланктон. Зробив вагомий внесок у роз­робле­н­ня балансової теорії росту тварин. Об­ґрунтував концепцію звʼязку між питомою продукцією гідробіо­нтів та основними індивідуальними популяційними властивостями організмів, а також чин­никами довкі­л­ля.