ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Запорізький район

ЗАПОРІ́ЗЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північно-західній частині Запорізької області. Межує з Томаків. і Солонян. р-нами Дніпроп. обл., з Вільнян., Оріхів. і Василів. р-нами Запоріз. обл. Утвор. 1923 (до 1926 мав назву Вознесенський). Двічі ліквідовувався: 1930 і 1945; відновлювався 1939, остаточно – 1965. У 1920-х рр. у р-ні відбувалися масові виступи селян проти більшов. влади. Пл. 1,5 тис. км2. Насел. (без міста обл. значення Запоріжжя) 54 804 особи (2001): українців – 78 %, росіян – 19 %, білорусів – 1 %. Функції райцентру виконує Запоріжжя. У р-ні – смт Балабине, Кушугум, Малокатеринівка та 67 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Запоріжжя, Канцерівка, Кушугум, Лежине. Зх. частина З. р. лежить на пд. схилах Придніпров. височини, сх. – низовинна. Поверхня – хвиляста рівнина, розчленована ярами та балками. Корисні копалини: граніт, вапняк, каолін, пісок. З Пн. на Пд. тер. р-ну протікає Дніпро (на Пн. Сх. – Дніпров. водосховище, на Пд. – Кахов. водосховище) з притокою Кінською. Ґрунти переважно чорноземні звичайні малогумусні. Пл. лісонасаджень 6,3 тис. га. Охороняються заг.-держ. значення геол. заказник Дніпровські пороги, ботан. пам’ятка природи урочище Пристіни, місц. значення 13 парків садово-парк. мистецтва, 18 пам’яток природи, 20 заказників. У економіці р-ну провідне місце належить с.-г. вироб-ву. Розвинуті пром-сть вапняк., гіпс. і місц. в’яжучих матеріалів, лікеро-горілчане виробництво. Пл. с.-г. угідь 96,7 тис. га, з них орних земель – 81,1 тис. га. У галуз. структурі с. господарства рослинництво становить 70 %, тваринництво – 29 %. Осн. галузями рослинництва є вирощування зерн. (озима пшениця, ячмінь, овес, гречка, кукурудза) та олій. (соняшник, рапс) культур, овочівництво, у тваринництві – м’ясо-молочне скотарство, свинарство та птахівництво. Працює 42 с.-г. підприємства та 152 фермер. господарства. У користуванні ТОВ «Олександр-Агро» – 6,8 тис. га землі. У З. р. – 21 заг.-осв. школа І–ІІІ ступ. (8 навч.-вихов. комплексів), 3 заг.-осв. школи І–ІІ ступ., школа робітн. молоді при Біленьків. виправ. колонії № 99, філія Ногай. агротехнікуму, 11 дошкіл. вихов. закладів; Олійних культур Інститут УААН (с. Сонячне); 27 б-к, 16 Будинків культури, 11 клубів, муз. школа, 4 музеї на громад. засадах, 18 кіноустановок; ДЮСШ; центр. рай. лікарня, 11 амбулаторій сімей. типу, 9 фельдшер.-акушер. пунктів, 18 фельдшер. пунктів, дільнична лікарня с. Біленьке, поліклініка смт Кушугум; 38 баз відпочинку. Від 1939 виходить рай. г. «Червоний промінь». Нараховується 114 пам’яток археології, 44 – історії, 2 – мистецтва. У с. Біленьке зберігся комплекс споруд садиби Міклашевських (кін. 19 ст., нині заг.-осв. школа). У с. Широке – садиба сільс. туризму, у с. Розумівка – «Панська хата», у с. Ручаївка – етноподвір’я менонітів. Побл. сіл Розумівка та Канівське на березі Дніпра – оздоров. зона (1 дит. і 6 для дорослих оздоров. закладів). Серед видат. уродженців – фахівець у галузі машинобудування та механіки А. Василенко (с. Біленьке).

А. М. Кашина

Фотоілюстрації

завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Запорізький район / А. М. Кашина // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-15458

Том ЕСУ:

10-й

Дата виходу друком тому:

2010

Дата останньої редакції статті:

2010

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

15458

Кількість переглядів цього року:

30

Схожі статті

Зубенко
Людина  |  Том 11 | 2011
М. В. Савчук
Булгаков
Людина  |  Том 3 | 2004
Р. В. Савіна
Замчиське
Водойми  | Том 10 | 2010
Т. С. Павловська

Нагору