ЗАРИ́ЦЬКИЙ Соломон Мойсе­йович (15. 05. 1889, Київ — 24. 03. 1975, там само) — художник театру і кіно, живописець. Учасник Другої світової війни. Закінчив Київське художнє училище (1909; викладач Г. Дядченко, І. Селезньов). 1919 оформив у Києві агітаційно-пропагандистські фільми: «Всеобуч», «Мир — хатам, війна — палацам». На Одеській кінофабриці ВУФКУ оформив фільми: «Лісовий звір» (1924), «Пілсудський купив Петлюру» (1926; обидва — у спів­авторстві); на Київській кіностудії художніх фільмів — «Пригоди полтин­ника» (1928), «Велике життя», «Пʼятий океан» (у спів­авторстві; обидва — 1940), «Міцкевич у Росії» (1944); на «Українфільмі» — «Квартали перед­містя» (1930), «Якось улітку» (1936, у спів­авторстві). Роз­робив ескізи декорацій і костюмів до ви­став: «Ніч на старому ринку» І.-Л. Пере­ца (1923, Київський єврейський театр), «Мауґлі» за Р. Кіплінґом (1924), «Недоук» Д. Фонвізіна (1926; обидві — Київський ТЮГ), «Вогняний міст» Б. Ромашова, «Шторм» В. Білль-Білоцерківського (обидві — 1928, Харків). 1950–52 — художник-консультант Телецентру УРСР (Київ), де оформив телеви­ставу «Під золотим орлом» Я. Галана (1952). Серед станкових робіт — «Люди Вітчизняної війни» (серія порт­ретів, 1941–43), «Окупанти» (1942), «Києве наш» (1943), «Осінь у Седневі» (1968), «Порт­рет хірурга І. Улановського» (1971). Персональна ви­ставка — у Києві (1969). Роботам З. притаман­не прагне­н­ня до пере­конливої пластичної пере­дачі внутрішнього змісту речей, їхніх прихованих властивостей. У характеристиках персонажів і в манері побудови зорового образу ви­стави чи фільму він вдавався іноді до шаржува­н­ня, по­єд­на­н­ня світу реальних речей із ґротеском. Окремі ескізи декорацій і костюмів зберігаються у МТМК України (Київ).