Зарицький Соломон Мойсейович

ЗАРИ́ЦЬКИЙ Соломон Мойсейович (15. 05. 1889, Київ — 24. 03. 1975, там само) — художник театру і кіно, живописець. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київ. художнє училище (1909; викл. Г. Дядченко, І. Селезньов). 1919 оформив у Києві агітац.-пропагандист. фільми: «Всеобуч», «Мир — хатам, війна — палацам». На Одес. кінофабриці ВУФКУ оформив фільми: «Лісовий звір» (1924), «Пілсудський купив Петлюру» (1926; обидва — у співавт.); на Київ. кіностудії худож. фільмів — «Пригоди полтинника» (1928), «Велике життя», «П’ятий океан» (у співавт.; обидва — 1940), «Міцкевич у Росії» (1944); на «Українфільмі» — «Квартали передмістя» (1930), «Якось улітку» (1936, у співавт.). Розробив ескізи декорацій і костюмів до вистав: «Ніч на старому ринку» І.-Л. Переца (1923, Київ. євр. театр), «Мауґлі» за Р. Кіплінґом (1924), «Недоук» Д. Фонвізіна (1926; обидві — Київ. ТЮГ), «Вогняний міст» Б. Ромашова, «Шторм» В. Білль-Білоцерківського (обидві — 1928, Харків). 1950–52 — художник-консультант Телецентру УРСР (Київ), де оформив телевиставу «Під золотим орлом» Я. Галана (1952). Серед станк. робіт — «Люди Вітчизняної війни» (серія портретів, 1941–43), «Окупанти» (1942), «Києве наш» (1943), «Осінь у Седневі» (1968), «Портрет хірурга І. Улановського» (1971). Персон. виставка — у Києві (1969). Роботам З. притаманне прагнення до переконливої пластич. передачі внутр. змісту речей, їхніх прихованих властивостей. У характеристиках персонажів і в манері побудови зорового образу вистави чи фільму він вдавався іноді до шаржування, поєднання світу реал. речей із ґротеском. Окремі ескізи декорацій і костюмів зберігаються у МТМК України (Київ).

Завантажити статтю