ЗАРУ́ДНИЙ Микола Олексі­йович (13(25). 09. 1859, с. Грякове, нині Чутівського р-ну Полтавської обл. — 19. 03. 1919, Ташкент) — зоолог, мандрівник. Дійсний член Московського товариства дослідників природи (1885), кореспондент Зоологічного музею Санкт-Петербурзької академії наук (1895). Мала золота медаль (1898), Премія імені М. Пржевальського (1901, 1904, 1907) Російського гео­графічного товариства. Закінчив учительську семінарію військового ві­домства у Санкт-Петербурзі (1879). Від­тоді мешкав у м. Оренбург, від 1892 — у м. Псков (обидва — Росія), де працював викладачем військових на­вчальних закладів; від 1906 — у Ташкенті: викладач кадетського корпусу, від 1918 — Народного університету. Організатор (1918) і директор Турк­менського народного музею. За­ступник голови Турк­менського від­ділу Російського гео­графічного товариства. Здійснив низку наукових екс­педицій у Зака­спійський край та Персію, зібрав значний фауністичний матеріал. Його колекції частково зберігаються в Британському музеї й Ташкентському університеті. Наукові дослідже­н­ня з орнітології, зокрема фауністики, систематики, зоогео­графії та екології, а також з фауни хребетних тварин Турк­менської обл. Ви­вчав орнітофауну України, зокрема Полтавської і Харківської губерній, автор праць «Птицы долины р. Орчика и окололежащей степи» // «Материалы к по­знанию фауны и флоры Рос­сийской империи. Отделение зоологии», Москва, 1892, вып. 1 (охарактеризував 141 вид), «Несколько заметок по орнитофауне Харьковской и Полтавской губерний» // «Орнитологический вестник», 1911, № 3–4 (31 вид). Здійснив аналіз класу птахів на під­видовому рівні, за­пропонував наукові принципи за­стосува­н­ня т. зв. потрійної номенклатури з метою опису колекцій усієї орнітофауни Росії; започаткував серійне збира­н­ня колекційного матеріалу, що дає можливість достовірно ви­вчати внутрівудову індивідуальну та гео­графічну мінливість. Наукові праці З. стали основою формува­н­ня теорії екологічного резерву популяцій мисливських угідь. На його честь на­звано понад 100 нових видів і під­видів хребетних та без­хребетних тварин.