Заставнівський район

ЗАСТА́ВНІВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північно-західній частині Чернівецької області. Утвор. 1940. Від липня 1941 до березня 1944 — під румун. окупацією. Пл. 618 км². Насел. 56 306 осіб (2001, складає 96,8 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну — м. Заставна, смт Кострижівка та 37 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Заставна, Кострижівка, Веренчанка, Стефанешти. Лежить у Прут.-Дністров. межиріччі. Поверхня підвищена, хвилясто-пасмова. У З. р. — макс. на рівнин. частині України висота (Хотин. височина з г. Берда, 515 м). З корис. копалин тут найпоширеніші вапняки, пісок, глина, гравійно-галечник. матеріали, гіпс. На пн. межі протікає Дністер. Споруджено понад 150 ставків. Ґрунти переважно опідзолені та дерново-підзолисті. Пл. лісів 9,1 тис. га. Осн. породи: бук, дуб, граб, сосна. Охороняються заг.-держ. значення геол. пам’ятки природи печери Піонерка та Баламутівська, ландшафтні заказники Кадубівська та Товтрівська стінки, карст.-спелеол. заказник Чорнопотоцький, місц. значення 3 іхтіол., 1 орнітол., 1 карст.-спелеол. заказники, 1 ботан., 4 гідрол., 14 геол., 2 карст.-спелеол., 1 комплексна пам’ятки природи, 8 заповід. урочищ, 2 парки-пам’ятки садово-парк. мистецтва, 1 дендрол. парк. Госп-во З. р. є складовою частиною госп. комплексу Карпат. екон. р-ну. Земел. ресурси становлять 63,7 %, водні — 14,2 %, мінерал. — 12,3 %, природні рекреаційні — 5,9 %, лісові — 3,7 %, фауністичні — 0,3 %. Основою господарства р-ну є АПК. Розвинуті харч. пром-сть та виробництво буд. матеріалів. Найбільші пром. підприємства розташ. у райцентрі та смт Кострижівка. Працюють 12 с.-г. підприємств, з них 2 обробляють 17,8 тис. га орних земель. С. госп-во спеціалізується на виробництві молока, м’яса, вирощуванні озимої пшениці, кукурудзи, вівса, ячменю, цукр. буряків, картоплі. Пл. с.-г. угідь 44,5 тис. га, з них орних земель — 36,6 тис. га. У р-ні — 33 заг.-осв. школи, 16 дошкіл. закладів; 38 б-к, 4 школи мистецтв, Палац культури, 22 Будинки культури, 13 клубів, 18 музеїв; ДЮСШ, Будинок дит. та юнац. творчості; 3 лікарні, 8 поліклінік і амбулаторій, 25 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить г. «Голос краю». Реліг. громади: 34 — УПЦ МП, 15 — УПЦ КП, 1 — УГКЦ, 1 — РКЦ, 11 — євангел. християн-баптистів, 10 — адвентистів сьомого дня, 8 — християн віри євангельської. Діє Хрещатицький Свято-Іоано-Богословський монастир. Є 59 пам’яток археології, 43 — історії, 4 — мистецтва. У с. Василів виявлено залишки давньорус. літопис. міста (12–13 ст.). Архіт. пам’ятки: Іоано-Златоустів. церква (1765, с. Хрещатик), Успен. церква (1779, с. Кулівці), Покров. церква (1791, с. Репужинці). Серед видат. уродженців — фахівець у галузі кібернетики І. Бейко (с. Брідок), хімік Я. Бальон (с. Бабин), фізикогеограф, ландшафтознавець Г. Денисик (с. Онут), гідролог М. Кирилюк (с. Василів), педагог В. Горащук (с. Малий Кучурів), економісти С. Паленчук (с. Самушин), С. Осадець (с. Вікно), Д. Штефанич (с. Веренчанка), фахівець у галузі військ. медицини В. Варус (с. Бабин), лікар-терапевт О. Волошин (с. Кадубівці); письменники П. Амбросій (с. Задубрівка), І. Бажанський (с. Дорошівці), П. Божик (с. Онут), Іван Діброва (В. Гордий; с. Добринівці), В. Довгий (с. Онут), В. Залозецький-Сас (с. Погорілівка), В. Михайловський (с. Кадубівці); громад. діяч, педагог Т. Бриндзан (с. Товтри), громад.-політ. діяч Т. Драчинський (с. Погорілівка); майстриня худож. вишивки Я. Гафійчук (с. Вербівці), майстри різьблення на дереві І. Гордіца (с. Митків), С. Ковалюк (с. Самушин), майстер худож. оброблення металу М. Тирон (с. Брідок), скульптор М. Ісопенко (с. Задубрівка), живописець Є. Ліпецький (с. Вербівці); засл. арт. України, співаки В. Герелло (с. Васловівці), І. Дерда (с. Горошівці), засл. діяч мистецтв України, диригент Д. Радик (с. Прилипче); церк. діяч УПЦ у Канаді Василій (В. Федак; с. Кадубівці); Герой Радянського Союзу І. Козачук (с. Прилипче).