Заставнівський район

Визначення і загальна характеристика

ЗАСТА́ВНІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічно-західній частині Чернівецької області. Утвор. 1940. Від липня 1941 до березня 1944 — під румун. окупацією. Площа 618 км². Насел. 56 306 осіб (2001, складає 96,8 % до 1989), пере­важно українці. У складі р-ну — м. За­ставна, смт Кострижівка та 37 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: За­ставна, Ко­стрижівка, Веренчанка, Стефанешти. Лежить у Прут.-Дністров. межиріч­чі. Поверх­ня під­вищена, хвилясто-пасмова. У З. р. — макс. на рівнин. частині України висота (Хотин. височина з г. Берда, 515 м). З корис. копалин тут найпоширеніші вапняки, пісок, глина, гравійно-галечник. матеріали, гіпс. На пн. межі протікає Дністер. Споруджено понад 150 ставків. Ґрунти пере­важно опідзолені та дерново-підзолисті. Пл. лісів 9,1 тис. га. Осн. породи: бук, дуб, граб, сосна. Охороняються заг.-держ. значе­н­ня геол. памʼятки природи печери Піонерка та Баламутівська, ландшафтні заказники Кадубівська та Товтрівська стінки, карст.-спелеол. заказник Чорнопотоцький, місц. значе­н­ня 3 іхтіол., 1 орнітол., 1 карст.-спелеол. заказники, 1 ботан., 4 гідрол., 14 геол., 2 карст.-спелеол., 1 комплексна памʼятки природи, 8 заповід. ур­очищ, 2 парки-памʼятки садово-парк. мистецтва, 1 дендрол. парк. Госп-во З. р. є складовою частиною госп. комплексу Карпат. екон. р-ну. Земел. ресурси становлять 63,7 %, водні — 14,2 %, мінерал. — 12,3 %, природні рекреаційні — 5,9 %, лісові — 3,7 %, фауністичні — 0,3 %. Основою господарства р-ну є АПК. Роз­винуті харч. пром-сть та виробництво буд. матеріалів. Найбільші пром. під­приємства роз­таш. у райцентрі та смт Ко­стрижівка. Працюють 12 с.-г. під­приємств, з них 2 обробляють 17,8 тис. га орних земель. С. госп-во спеціалізується на виробництві молока, мʼяса, вирощуван­ні озимої пшениці, кукурудзи, вівса, ячменю, цукр. буряків, картоплі. Пл. с.-г. угідь 44,5 тис. га, з них орних земель — 36,6 тис. га. У р-ні — 33 заг.-осв. школи, 16 до­шкіл. закладів; 38 б-к, 4 школи мистецтв, Палац культури, 22 Будинки культури, 13 клубів, 18 музеїв; ДЮСШ, Будинок дит. та юнац. творчості; 3 лікарні, 8 поліклінік і амбулаторій, 25 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить г. «Голос краю». Реліг. громади: 34 — УПЦ МП, 15 — УПЦ КП, 1 — УГКЦ, 1 — РКЦ, 11 — євангел. християн-баптистів, 10 — адвентистів сьомого дня, 8 — християн віри євангельської. Діє Хрещатицький Свято-Іоано-Богословський монастир. Є 59 памʼяток археології, 43 — історії, 4 — мистецтва. У с. Василів виявлено залишки давньорус. літопис. міста (12–13 ст.). Архіт. памʼятки: Іоано-Златоустів. церква (1765, с. Хрещатик), Успен. церква (1779, с. Кулівці), Покров. церква (1791, с. Репужинці). Серед видат. уродженців — фахівець у галузі кібернетики І. Бейко (с. Брідок), хімік Я. Бальон (с. Бабин), фізикогео­граф, ландшафто­знавець Г. Денисик (с. Онут), гідролог М. Кирилюк (с. Василів), педагог В. Горащук (с. Малий Кучурів), економісти С. Паленчук (с. Самушин), С. Осадець (с. Вікно), Д. Штефанич (с. Веренчанка), фахівець у галузі військ. медицини В. Варус (с. Бабин), лікар-терапевт О. Волошин (с. Кадубівці); письмен­ники П. Амбросій (с. Задубрівка), І. Бажанський (с. Дорошівці), П. Божик (с. Онут), Іван Діброва (В. Гордий; с. Добринівці), В. Довгий (с. Онут), В. Залозецький-Сас (с. Погорілівка), В. Михайловський (с. Кадубівці); громад. діяч, педагог Т. Бриндзан (с. Товтри), громад.-політ. діяч Т. Драчинський (с. Погорілівка); майстриня худож. вишивки Я. Гафійчук (с. Вербівці), майстри різьбле­н­ня на дереві І. Гордіца (с. Митків), С. Ковалюк (с. Самушин), майстер худож. обробле­н­ня металу М. Тирон (с. Брідок), скульптор М. Ісопенко (с. Задубрівка), живописець Є. Ліпецький (с. Вербівці); засл. арт. України, спів­аки В. Герел­ло (с. Васловівці), І. Дерда (с. Горошівці), засл. діяч мистецтв України, диригент Д. Радик (с. Прилипче); церк. діяч УПЦ у Канаді Василій (В. Федак; с. Кадубівці); Герой Радянського Союзу І. Козачук (с. Прилипче).

В. В. Барабащук, Л. П. Гольцов, О. Д. Грималюк

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю