ЗАХА́Р Дмитро Андрі­йович (27. 10(08. 11). 1898, Мінськ — 08. 06. 1951, там само) — диригент, режисер, композитор, педагог. 1920–24 — реж., актор трупи при Політвід­ділі Зх. фронту. Здійснив по­становку муз. і муз.-драм. творів, зокрема «Утоплена» М. Лисенка, «Свата­н­ня на Гончарівці» К. Стеценка. 1928–32 викладав у Білорус. муз. технікумі. Спираючись на традиції нар. муз. культури, створив 1928 при Технікумі 1-й ансамбль білорус. нар. інструментів (від 1930 — Держ. ансамбль, від 1974 — Держ. нар. оркестр Білоруської РСР ім. І. Жиновича, нині — Нац. академ. нар. оркестр Респ. Білорусь ім. І. Жиновича), худож. кер. і диригентом якого був до 1935. Також за­ймався ре­ставрацією нац. інструментів (за його кресле­н­ням були удосконалені цимбали); брав участь у формуван­ні репертуару для білорус. нар. оркестру (опрацьовував нар. пісні і танці, оригін. пʼєси, аранжував твори В.-А. Моцарта, Ф. Шуберта, Р. Шуман­на). У 1920–40-х рр. ви­ступав у концертах як віртуоз-балалаєчник, також грав на цимбалах, домрі, гітарі, кларнеті. Після війни працював з білорус. і рос. оркестрами, самодіял. колективами Мінська.