Захариков Микола Андрійович

Визначення і загальна характеристика

ЗАХА́РИКОВ Микола Андрі­йович (30. 04. 1915, м. Челябінськ, Росія — 16. 01. 1964, Київ) — фахівець у галузі теплотехніки. Доктор технічних наук (1960), професор (1963). Закін. Ленінгр. політех. ін­ститут (нині С.-Петербург, 1938). Працював у Дні­проп. металург. ін­ституті; від 1950 — завідувач від­ділу про­блем пром. теплотехніки та заст. дир. з наукової роботи Ін­ституту газу АН УРСР (Київ). Наукові дослідже­н­ня: тепло- і масооб­мін у високотемператур. газових печах, нові способи опале­н­ня скловар. печей, універсал. газопальникові при­строї для отрима­н­ня факела з високою інтенсивністю ви­промінюва­н­ня.

Пр.: Охлаждение ленты стекла в подмашин­ной камере // Стекло и керамика. 1953. № 8; Влияние неравномерности температуры газового потока на теплооб­мен в печах // Сталь. 1956. № 10; Применение природного газа для производства стекла и керамики // Развитие газовой пром-сти Украины. К., 1962; Теплооб­мен­ные процес­сы в стекловарен­ных печах. К., 1962.

Літ.: Захариков М. А. (1915–1964): Некролог // Веч. Київ. 1964, 21 січ.

О. І. Косінов

Завантажити статтю