Зимівниківська культура

ЗИМІВНИКІ́ВСЬКА КУЛЬТУ́РА  — археологічна культура мезолітичної доби. Датована кін. 9–7 тис. до н. е. Поширена в лісостеп. частині Сх. України. Досліджено стоянки Зимівники, Сурський 5, Сабівка, Загай 1, В’язівок 4А, Дніпровець. Характерні риси крем’яного інвентарю: грубі високі трапеції, відщепова техніка обробки кременю, одноплощинні нуклеуси, скребачки та різці на відщепах. На стоянці В’язівок 4А розкопано рештки 5-ти округлих у плані зимових напівземлянок, ями для зберігання риби. Окрім крем’яних виробів, знайдено кістки тура, оленя, коня, бобра, птиці, риби, а також кістяні вістря, уламки кісток з геом. орнаментом. В основі господарства — полювання на копитних лісостепу та рибальство. Культура сформувалася на місц. фінальнопалеоліт. підґрунті під впливом красносільської культури Полісся. Розвивалася в контакті з пісочнорівською культурою Подесення.

Рекомендована література

1. Горелик А. Ф. Исследование мезолитических комплексов стоянки Зимовники І в Северо-Восточном Приазовье // CA. 1984. № 2;
   Google Scholar Internet
2. Залізняк Л. Л. Передісторія України Х–V тис. до н. е. К., 1998;
   Google Scholar Internet
3. Зимівниківська археологічна культура. П., 2000.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю