Зінич Олена Володимирівна
Визначення і загальна характеристика
ЗІ́НИЧ Олена Володимирівна (22. 06. 1959, Одеса) — музикознавець, театрознавець, педагог. Дочка Володимира та Світлани Зіничів. Канд. мистецтознавства (2005). Член НСКУ (1998). Закін. Київське музичне училище ім. Р. Ґлієра (1980; кл. В. Подвали), консерваторію (1987; кл. Н. Горюхіної). Від 1980 працювала викл. муз.-теор. дисциплін у дит. муз. школах Києва, водночас 1991–93 — викладач Київ. пед. інституту. 1993–2000 — ред. Центру муз. інформації НСКУ (Київ), водночас 1995–99 — позаштат. оглядач відділу культури г. «Правда України». Від 2005 — в ІМФЕ НАНУ (Київ): від 2009 — науковий співробітник відділу театрознавства та культурології. Наукові дослідження: пластичність у музиці; франц. музика 19–20 ст.; інтеграція та взаємодія мистецтв; балет. і пластич. театр; «contemporary dance»; сучасне виконав. мистецтво.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Пластичність в музиці: принципи виявлення та технологія // Молоде музикознавство: Наук. зб. Львів. муз. академії. 2002. Вип. 7; О трех типах пластичности в балетно-симфонической музыке М. Равеля // Культурологія та мистецтво. К., 2003. Вип. 11; Генезис пластичності та специфіка її типологізації в музиці // Київ. музикознавство. 2004. Вип. 14; Пластичність як інтегративний фактор взаємодії музики і танцю в хореографічному втіленні музичної партитури в балеті // Студії мистецтвознавчі. 2006. Число 4; Пластичність в балетній музиці М. Равеля (в аспекті взаємодії мистецтв). К., 2009.
Завантажити статтю
Людина 
