Зінчук Станіслав Сергійович
ЗІНЧУ́К Станіслав Сергійович (04. 10. 1939, с. Орадівка Христинів. р-ну Київ., нині Черкас. обл. — 29. 01. 2010, Київ, похов. на батьківщині) — поет, публіцист, перекладач, фольклорист. Член НСПУ (1973). Всеукр. літ. премія ім. І. Огієнка (2005) за книгу спогадів «Екран пам’яті» (К., 2004). Закін. Київський університет (1962). Учителював. 1965–66 — у відділі літ-ри і мистецтва ред. г. «Вечірній Київ», 1966–70 — ред., зав. ред. видавництва «Дніпро», 1970–79 — видавництва «Молодь», 1981–83 — ред. відділу літ-ри ред. ж. «Піонерія»; 1983–92 — відп. секр. твор. комісій СПУ; 1992–2000 працював у КМ та Секретаріаті ВР України; 2000–02 — відп. секр., заст. гол. ред. ж. «Бюлетень ВАК України»; 2004–05 — референт-секр. Київ. організації НСПУ. Відтоді — на творчій роботі. Видав істор. дослідж. «Іван Гонта» (1991), упорядкував зб. фольклор. матеріалів «Орадівське весілля» (2001; 2002), пісень «Усі гори зеленіють» (2008), прислів’їв і приказок «Диво — не пиво, а Слово» (2009; усі — Київ). Здійснив переспів біблійної «Пісні пісень». Переклав низку поет. творів з білорус. (Р. Барадуліна, В. Караткевича, П. Макаля), болгар. (Л. Левчева, Л. Стоянової), польс. (Ю. Тувіма, В. Шимборської, Т. Ружевича), рос. (П. Васильєва, М. Гумільова, Є. Євтушенка, А. Жигуліна, Б. Окуджави, Б. Пастернака, В. Солоухіна, О. Твардовського), чес. (В. Незвала, Я. Скацела) мов, більшість з яких увійшли до зб. вибр. перекладів та переспівів «Сузір’я Ліри» (К., 2007). Окремі вірші З. перекладено болгар., вірм., груз., польс., рос. мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Мозаїка. 1969; Слово. 1972; Маятник сосни. 1976; Сузір’я квітів. 1979; Райдуга снопа. 1983; Закон вірності. 1984; Аджимушкай: Поема. 1984; Компасна стрілка. 1986; Поезії. 1989; Золотий запас. 1990; Мама: Поема. 1998; Вірші для Соломії. 2003; Калам Буратіни: Веселі мініатюри. 2000; Абетка від котиків та киць. 2007; Гайдамацька Січ: (Істор. дослідж., поема). 2009 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Кацнельсон А. Вірність магістралі // Дніпро. 1985. № 11;
- Логвиненко О. Загубили підкову щастя? Читайте поезію Станіслава Зінчука // ЛУ. 2003, 11 верес.;
- Петриченко А. З сузір’я Ліри нам іржав Пегас... // Київ. 2006. № 12.
Завантажити статтю
Людина 
