Зінчук Станіслав Сергійович
ЗІНЧУ́К Станіслав Сергійович (04. 10. 1939, с. Орадівка Христинівського р-ну Київської, нині Черкаської обл. — 29. 01. 2010, Київ, похований на батьківщині) — поет, публіцист, перекладач, фольклорист. Член НСПУ (1973). Всеукраїнська літературна премія імені І. Огієнка (2005) за книгу спогадів «Екран памʼяті» (К., 2004). Закінчив Київський університет (1962). Учителював. 1965–66 — у відділі літератури і мистецтва редакції газети «Вечірній Київ», 1966–70 — редактор, завідувач редакції видавництва «Дніпро», 1970–79 — видавництва «Молодь», 1981–83 — редактор відділу літератури редакції журналу «Піонерія»; 1983–92 — відповідальний секретар творчих комісій СПУ; 1992–2000 працював у КМ та Секретаріаті ВР України; 2000–02 — відповідальний секретар, заступник головного редактора журналу «Бюлетень ВАК України»; 2004–05 — референт-секретар Київської організації НСПУ. Відтоді — на творчій роботі. Видав історичні дослідження «Іван Гонта» (1991), упорядкував збірки фольклорних матеріалів «Орадівське весілля» (2001; 2002), пісень «Усі гори зеленіють» (2008), прислівʼїв і приказок «Диво — не пиво, а Слово» (2009; усі — Київ). Здійснив переспів біблійної «Пісні пісень». Переклав низку поетичних творів з білоруських (Р. Барадуліна, В. Караткевича, П. Макаля), болгарських (Л. Левчева, Л. Стоянової), польських (Ю. Тувіма, В. Шимборської, Т. Ружевича), російських (П. Васильєва, М. Гумільова, Є. Євтушенка, А. Жигуліна, Б. Окуджави, Б. Пастернака, В. Солоухіна, О. Твардовського), чеських (В. Незвала, Я. Скацела) мов, більшість з яких увійшли до збірки вибраних перекладів та переспівів «Сузірʼя Ліри» (К., 2007). Окремі вірші З. перекладено болгарською, вірменською, грузинською, польською, російською мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Мозаїка. 1969; Слово. 1972; Маятник сосни. 1976; Сузір’я квітів. 1979; Райдуга снопа. 1983; Закон вірності. 1984; Аджимушкай: Поема. 1984; Компасна стрілка. 1986; Поезії. 1989; Золотий запас. 1990; Мама: Поема. 1998; Вірші для Соломії. 2003; Калам Буратіни: Веселі мініатюри. 2000; Абетка від котиків та киць. 2007; Гайдамацька Січ: (Істор. дослідж., поема). 2009 (усі — Київ).