Західноукраїнське товариство Ліги Націй

ЗАХІДНОУКРАЇ́НСЬКЕ ТОВАРИ́СТВО ЛІ́ГИ НА́ЦІЙ — організаційна структура західноукраїнських політичних діячів. Створ. 1922 у Відні з метою під­тримки Ліги Націй та роз­шире­н­ня впливу на між­нар. рівні екзил. уряду ЗУНР для виріше­н­ня про­блеми держ. статусу Сх. Галичини (на 2-й Асамблеї Ліги Націй делегація ЗУНР домоглася пленар. роз­гляду сх.-галиц. пита­н­ня). До складу президії уві­йшли Р. Перфецький (голова), О. Марітчак (секретар), Е. Брайтер, І. Вальдман, Й.-Ф.-Й. Жан і Я. Під­ляшецький. Тоді ж обрано гол. раду і створ. 4 комісії: пропагандист., організац., екон. та для збору коштів. Уже на 6-му кон­гресі Між­нар. унії товариств-прихильників Ліги Націй у Празі (червень 1922) З. т. Л. Н. прийняте до цієї організації, причому Сх. Галичина ви­знана окремим субʼєктом між­нар. права. На під­ставі від­повід. внесе­н­ня товариства гол. рада унії на засі­дан­ні в Будапешті в жовтні 1922 вирішила включити пита­н­ня Сх. Галичини до порядку ден­ного чергового кон­гресу, що мав від­бутись у червні 1923 у Відні. Однак після ріше­н­ня Ради послів Антанти від 14 березня 1923 про включе­н­ня Сх. Галичини до Польщі та оприлюдне­н­ня протестац. заяв з приводу цього ріше­н­ня, екзил. уряд Є. Петрушевича не­вдовзі саморозпустився. Пред­ставники З. т. Л. Н. 23 червня 1923 не були допущені до засі­дань 7-ї конф. Між­нар. унії товариств-прихильників Ліги Націй у Відні, а їхні повноваже­н­ня призупинені. На­ступ. року, з огляду на ви­зна­н­ня на черг. конференції в Ліоні унією ріше­н­ня Ради послів Антанти від 14 березня 1923, З. т. Л. Н. заявило про вихід із цієї організації, від­кинувши пропозицію бути від­ділом польс. товариства, і саморозпустилося.

Завантажити статтю