БРА́ЙТЕР Ернест Теодорович (22. 10. 1865, с. Давидів Львів. пов., нині Пустомитів. р-ну Львів. обл. — листопад 1935, Ві­день) — публіцист, політичний діяч. Закін. гімназію у Львові, навч. на філос.-істор. ф-тах в університетах Львова, Кракова, Відня. 1889 на­друкував у краків. «Przeglądyie Powszechnim» істор. роз­відку «Bartosz z Wissemburga», видав брошуру «O Wùadysùawie książu Opolskim». 1895 заснував у Львові часопис «Монітор», де з правової точки зору роз­глядав стосунки між владою та насел. Львівщини. 1900–14 — посол від Львова в австр. парламенті, захищав інтереси Галичини; не належав до жодної політ. партії, називав себе «незалежним соціалістом». Проводив гострі дис­кусії з пред­ставниками Польс. соціаліст. партії, зокрема з І. Дашинським. 1915 ви­їхав до Австрії з метою допомогти полоненим — вихідцям із Галичини. Повернувшись до Львова 1918 уві­йшов до Укр. нац. ради та уряду ЗУНР як пред­ставник польс. укр. спільноти. Після захопле­н­ня Сх. Галичини польс. військами ви­їхав до Відня, де був чл. уряду Є. Петрушевича у ви­гнан­ні. Після ліквідації укр. пред­ставництва в Австрії за­ймався торгівлею. Помер у бідності.