ЗАЯНЧКІ́ВСЬКИЙ Дмитро Пилипович (псевд. — Д. Заїнчківський; (04(17). 08. 1902, с. Стадниця, нині Тетіїв. р-ну Київ. обл. — осінь 1943, побл. Києва) — письмен­ник. Брат І. Заянчківського. Учасник 2-ї світової війни. Закін. учит. семінарію, Київ. ін­ститут профес. освіти (1932), навч. в аспірантурі Київ. пед. ін­ституту. У 20-х рр. учителював у с. Мончин (нині Погребищен. р-ну Вінн. обл.), де організував хату-читальню, хор і драм. гурток. Згодом викладав у Київ. артилер. училищі. Член Спілки селян. письмен­ників «Плуг». Ав тор пʼєси про дит. роки Т. Шевченка «Тарасик» (Х.; К., 1925), оповіда­н­ня для дітей про шкоду тютюнопалі­н­ня «Лютий ворог» (Х., 1926; Х.; К., 1930), повісті «Бі­данівські школярі» (Х., 1931), присвяч. шкіл. життю і колективізації. Публікував нариси, стат­ті з питань роз­витку укр. дит. літ-ри. Загинув у бою під час форсува­н­ня Дні­пра.