Заячук Дмитро Михайлович
ЗАЯЧУ́К Дмитро Михайлович (01. 01. 1952, с. Стопчатів Яблунівського р-ну Станіславської обл., нині Косівського р-ну Івано-Франківської обл.) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1992), професор (2001). Закінчив Чернівецький університет (1973), де й працював 1974–96: від 1995 — професор кафедри фізичної електроніки. Від 1996 — у Національному університеті «Львівська політехніка»: професор кафедри напівпровідникової електроніки, водночас 1998–2001 — заступник декана електрофізичного факультету з науково-навчальної роботи. Розробляє технології вирощування та керування фізичними властивостями монокристалів групи 4А6В, досліджує дефектну структуру кристалів і характер взаємодії власних дефектів і чужорідних домішок.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Фазовый переход в термически обработанных кристаллах (PbTe)0.4(SnSe)0.6 // Письма в ЖЭТФ. 1988. Т. 48, вып. 9 (співавтор); Колебательный характер процесса установления равновесия в системе собственных дефектов нестехиометрических кристаллов теллуридов свинца и олова // Там само. 1991. Т. 54, вып. 7; К вопросу о доминирующих механизмах рассеяния носителей заряда в теллуриде свинца // ФТП. 1997. Т. 31, № 2; EPR and NMR in powders of doped and undoped IV–VI crystals // Spectrochimica Acta A. 2004. № 60 (співавтор); Magnetic susceptibility of the rare earth element impurities in the IV–VI semiconductors and Curie–Weiss law // J. Magnetism and Magnetic Materials. 2010. Vol. 332.
Людина 