Збриж

Визначення і загальна характеристика

ЗБРИЖ — село Чемеровецького ра­йону Хмельницької області. Під­порядк. Сокиринец. сільс. раді. Знаходиться за 100 км від обл. центру, за 35 км від залізнич. ст. Закупне та за 21 км від райцентру. З 3-х сторін омивається водами р. Збруч (притока Дністра). Площа 3 км². Насел. 337 осіб (2001), пере­важно українці. Вперше згадується у писем. джерелах 1352 під на­звою Ярослав. На той час село мало 5 димів, 4 плуги та 2 священики. У 15 — 1-й пол. 16 ст. ним володіла родина Хоржевських. 1493 його пере­йменовано на Хорівці, 1542 — на Хоржівці. 1565 новий власник магнат Лянцкоронський заснував тут містечко та на­звав його Нове Бржезьє (по­ступово ця назва у нар. вимові транс­формувалася у нинішню). 1646 польс. король Владислав ІV під­твердив міські права. Своїм привілеєм він до­зволив проведе­н­ня щовівторка та щочетверга базару, а також 4 великих ярмарки на рік. 1657 А. Мерженевська (внучка корон. геть­мана С. Лянцкоронського) від­дала як посаг містечко своєму зятеві А. Тарку. Остан­ній багато зробив для роз­квіту та під­несе­н­ня З. Саме при ньому тут побудовано замок, монастир капуцинів (у 19 ст. пере­будовано на Успен. церкву, у серпні 1918 зруйн. рос. артилерією). У 2-й пол. 18 ст. у З. почали масово селитися євреї. Згодом став центром кагалу, до якого належало 9 сіл. 1764 тут мешкало 710, 1775 — 481, 1787 — 376 євреїв. Після 2-го поділу Польщі 1793 З. ві­ді­йшов до складу Рос. імперії. Від­тоді опинився у прикордон. зоні. Адміністративно у 19 — на поч. 20 ст. містечко входило до Камʼянец. пов. Поділ. губ. 1887 мешкало 1386 осіб (462 євреї), нараховувалося 226 дворів (188 власних і 46 на чинш. правах), працював водяний млин, було 10 ремісників. У Збриз. замку жили польс. поет С. Старжинський, дир. Бердичів. від­діл. Польс. банку А. Добровольський. 1908 у З. мешкало 2004 особи (1146 православних, 143 католики, 415 євреїв), функціонували церк.-приход. школа, однокласне міністер. училище. У серпні 1917 містечко було окуповане австро-нім. військами та майже все спалене. Залишилося лише 52 напів­зруйн. будинки. Жит. по­страждали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від 7 липня 1941 до 24 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нині у селі працюють с.-г. під­приємство, хлібопекарня. Є значні поклади каменю, піску та глини. Функціонують початк. школа; клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Реліг. громада УПЦ МП. Збереглися частини стін, які колись оточували містечко, та руїни замку. Виявлено поселе­н­ня трипіл. і черняхів. культур. Серед видат. уродженців — поет-пісняр І. Кутань, письмен­ник В. Умнов.

Н. І. Музика, А. А. Умнова, Н. В. Шевцова

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю