ЗЕЛЕ́НИЙ Зенон (02. 09. 1901, с. Добряни, нині Городоцького р-ну Львівської обл. — 02. 02. 1973, Торонто) — освітньо-громадський діяч. Брат Б. Зеленого. У складі Української галицької армії брав участь в українсько-польській війні 1918–19. У 1920–21 пере­бував у таборі полонених Тухоля (нині Куявсько-Поморського воєводства, Польща). На­вчався на інженерному факультеті Львівської політехніки, закінчив від­діл математики і фізики Львівського університету (1930). Викладав математику й фізику у семінаріях і гімназіях, зокрема 1934–39 — у філії Академічної гімназії, 1939–41 — в Ін­ституті удосконале­н­ня вчителів у Львові, 1941–43 — у 2-й Українській гімназії (водночас очолював освітній комітет Українського центрального комітету). Після другої світової війни пере­бував у таборі пере­міщених осіб у містечку Берхтесґаден (Німеч­чина). 1948 ви­їхав до Торонто, де учителював. Очолював Обʼ­єд­на­н­ня українських педагогів Канади, ко­ординаційну виховно-освітню раду при Світовому кон­гресі вільних українців. Під­готував до ви­да­н­ня працю «Археологія України» Я. Пастернака (Торонто, 1961). Автор книги «Українське юнацтво в вирі Другої світової війни» (Торонто, 1965), брошури «20 літ праці ОУПК (Обʼ­єд­на­н­ня Українських Педагогів Канади)». Спів­автор під­ручника з математики для 1-го класу.