ЗЕЛЕНОГО́РСЬКИЙ Федір Олександрович (1839, Горбатов. пов. Нижньогород. губ., Росія — 02(14). 07. 1908, Харків) — філософ. Доктор філософії (1878). Закін. Нижньогород. духовну семінарію (1862), істор.-філол. факультет Казан. університету (Росія, 1868). Працював у ньому від 1870 приват-доцент кафедри філософії. 1871–73 стажувався у європ. університетах. Від 1874 — у Харків. університеті: 1882–99 — професор кафедри філософії. Згодом викладав теорію словесності, теорію педагогіки у 2-й жін. гімназії, на жін. наук.-пед. курсах у Харкові. Публікував стат­ті з історії антич. філософії на сторінках харків. часопису «Вѣра и разумъ». По­гляди З. були еклектичними з пере­важаючим впливом обʼєктив. ідеалізму Ґ. Ляйбніца. У філос. працях об­стоював принципи детермінізму у тлумачен­ні псих. явищ, критикував апріоризм. Роз­винув ідеї Ф. Бе­кона, Т. Гоб­бса, Дж. Локка стосовно звʼязку логіч. та природн.-екс­перим. методів у науці. Досліджував творчість Г. Сковороди, історію виникне­н­ня логіки.