Золото самородне

ЗО́ЛОТО САМОРО́ДНЕ – мінерал класу самородних елементів, природний твердий розчин срібла (до 43 %) в золоті. Формула: 4Аu. Містить домішки Fe, Cu, Mn, Pb (до 0,9 %), рідше – Bi, Sb, Hg, Te, Se, Pt. Відомі різновиди з підвищеним вмістом міді (до 20 %; мідисте золото, або купроаурит), вісмуту (до 4 %; вісмутисте золото, або вісмутаурит), платиноїдів (платинисте й іридисте золото; порпецит – Au, Pd, родит – Au, Rh), природні амальгами (Аu, Hg). Твердість 2–3, густина 15,6–19,7 г/см³. Спайність відсутня. Сингонія кубічна. Колір яскраво-жовтий, залежно від домішок – блідо-жовтий, червонуватий, зеленуватий. Блиск яскравий, металічний. Форма кристалів (до 1–2 мм) октаедрична, додекаедрична або кубічна. Розрізняють тонкодисперсне (до 10 мкм), пилоподібне (5–50 мкм), дрібне (0,05–2 мм) З. с. Буває у вигляді двійників, прямокут., дендрит., розгалужених, листуватих або губчастих агрегатів. Суціл. скупчення З. с. масою понад 1–5 г називають самородками. Знайдені в Австралії самородки «Плита Голтермана» і «Бажаний незнайомець» разом із залишками породи важили відповідно 285 і 71 кг. З. с. концентрується у гідротермал. родовищах, утворюючи золоті руди, розподіляється у тріщинуватому жильному кварці та у сульфідах – піриті, арсенопіриті, піротині. Під час окиснення руд на земній поверхні дрібне З. с. частково розчиняється та перевідкладається, інколи збагачує верхні частини рудних тіл. Процеси руйнування спричиняють накопичення його у розсипах. Див. також Золоті руди і розсипища, Золотодобування.

Літ.: Николаева Л. А. Особенности самородного золота // Тр. Центр. н.-и. горноразведоч. ин-та. Москва, 1967; Петровская Н. В. Самородное золото. Москва, 1973; Новгородова М. И. Самородные металлы в гидротермальных рудах. Москва, 1983; Сурков А. В. Атлас форм самородного золота (золотин). Москва, 2000. Ч. 1.

Л. С. Галецький

Рекомендована література

1. Николаева Л. А. Особенности самородного золота // Тр. Центр. н.-и. горноразведоч. ин-та. Москва, 1967;
   Google Scholar Internet
2. Петровская Н. В. Самородное золото. Москва, 1973;
   Google Scholar Internet
3. Новгородова М. И. Самородные металлы в гидротермальных рудах. Москва, 1983;
   Google Scholar Internet
4. Сурков А. В. Атлас форм самородного золота (золотин). Москва, 2000. Ч. 1.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю