Зооценоз
ЗООЦЕНО́З (від зоо... і … ценоз) — сукупність популяцій різних видів тварин, які мешкають у певному фізичному просторі і входять до складу біоценозу. У зв’язку з тим, що компоненти З. екологічно пов’язані між собою та з ін. представниками біоценозу (рослинами, грибами, мікроорганізмами тощо), а також з неорган. складовою екосистеми (біотопом), вони є незамін. функціон. елементом трофікоенергет. ланцюгів екосистем. Популяції, що входять до складу З., мають характерні для кожного виду чисельність, простор. розподіл, вікову, статеву, генет. структури. Синекол. параметри З. (щільність, біотопічна й таксономічна структури, структура домінування тощо) можуть бути індикатором стану екосистеми. З. значною мірою відображає ландшафтно-клімат. специфіку фітоценозу та біоценозу загалом. Термін «З.» має умов. характер, у сучас. екології його застосовують рідко. Див. також Біогеоценоз.