ЄВДО́ЩЕНКО Олена Андріївна (16. 01. 1919, м. Карабулак, нині Інгушетія, РФ — 24. 08. 2014, Київ) — лікар-оториноларинголог. Доктор медичних наук (1965), професор (1969). Учасниця Другої світової війни. Державні нагороди СРСР. Закінчила Даге­станський медичний ін­ститут (РФ, 1940). Працювала лікарем. Від 1953 — у Київському медичному стоматологічному ін­ституті; 1955–61 та 1969–92 — у Київському ін­ституті удосконале­н­ня лікарів: від 1969 — завідувач кафедри дитячої оториноларингології, від 1975 — завідувач кафедри оториноларингології; 1961–69 — завідувач загальноклінічного від­ділу Київського науково-дослідного ін­ституту отоларингології. Головний дитячий отоларинголог МОЗ УРСР (1969–80). Голова правлі­н­ня Українського наукового товариства отоларингологів (1984–92). Головний редактор «Журнала ушных, носовых и горловых болезней» (1984–94). Наукові дослідже­н­ня: про­блеми глухоти, гострий стенозувальний ларинготрахеобронхіт у дітей, гострий та хронічний гайморит, невід­кладна допомога при риноген­них орбітальних і внутрішньочерепних ускладне­н­нях, діагностика та лікува­н­ня латентного отоантриту. За­пропонувала метод хірургічних втручань при рубцевому стенозі й атрезії гортані та трахеї.