ЄВРЕ́Ї ЗА ІСУ́СА — рух, який несе у єврейське середовище вче­н­ня про те, що Ісус Христос є проголошеним Старим Завітом Месією. Виник на­прикінці 1960-х років у США. Послідовники течії роз­глядають себе як частину єврейської спільноти, ви­знають свою належність і до юдеїв, і до християн. Сповід­ують три­єд­ність Бога, при­ймають Новий Завіт як священ­ну книгу суто єврейського походже­н­ня; уважають, що Месія приходив для дарува­н­ня спокути усім націям і повернеться знову, щоб виконати провіщені цілі свого царства. Причину тривалого неви­зна­н­ня Ісуса як Месії юдаїзмом вбачають у пере­мозі в ньому течії фарисеїв, що спричинило дис­кусію рабинів щодо самодо­статньої значимості Талмуда в єврейському житті. Євреї за Ісуса ідуть на активні контакти з християнськими конфесіями, особливо євангелістськими. В Україні громади течії діють в Одесі (засновано 1991), Харкові, Києві та Дні­прі (усі — 1998). Водночас пошире­н­ня руху зу­стрічає опір з боку традиційного юдаїзму.