ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Електронної фізики інститут НАНУ

ЕЛЕКТРО́ННОЇ ФІ́ЗИКИ Інститут НАНУ  — науково-дослідна установа в галузі електрофізики. Заснована 1992 на базі Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АНУ, що діяло від 1981 (засновник і до 1988 керівник — І. Запісочний). У складі Ін-ту діють 4 наукових відділи: електронних процесів і елементарних взаємодій; квантової та плазмової електроніки; матеріалів функціональної електроніки; фотоядерних процесів. Основні напрями наукової діяльності: дослідження елементарних процесів і явищ, стимульованих взаємодією електронних, іонних, фотонних, атомних і молекулярних пучків низьких та середніх енергій між собою та з речовиною в конденсованому стані; дослідження елементарних процесів та механізмів збудження генерації в газових лазерах, розроблення й створення нових лазерів, оптичних матеріалів та приладів квантової електроніки. Співробітники Інституту відкрили механізм виникнення генерації та створили вісмутові лазери на електророзрядній і фотодисоційній накачках димерів (премією імені К. Синельникова НАНУ 1994 відзначені І. Запісочний, В. Кельман та Ю. Шпеник), низку засобів експериментальної техніки для дослідження процесів в електронно-атомних і електронно-іонних зіткненнях (Державної премії України в галузі науки і техніки 1995 удостоєні І. Запісочний, О. Шпеник, А. Імре, А. Завілопуло та Е. Сабад), з’ясували особливості електронних і фононних станів для композитів «діелектрична матриця + ансамбль квантових точок типу А2В6» та вплив на їх властивості зовнішніх факторів, зокрема опромінення (Державної премії України в галузі науки і техніки 2017 удостоєні Ю. Ажнюк та О. Гомоннай). Серед близько 100 співробітників Інституту — 12 докторів і 34 кандидати наук. Державними преміями України в галузі науки і техніки нагороджено також В. Мазура (1999), М. Головея (2000), преміями НАНУ видатних вчених — П. Пуга, В. Головей та Б. Гунда (усі — імені В. Лашкарьова, 2002), О. Шпеник (2003), Є. Ремету (2011), О. Боровика, Г. Гомонай (2012; усі — імені І. Пулюя), В. Маслюка та О. Парлага (2021, обоє — імені К. Синельникова). Директори Інституту — О. Шпеник (1992–2017), Г. Гомонай (від 2017).

Рекомендована література

  1. 30 років Інституту електронної фізики НАН України. Уж., 2022;
  2. Ужгородська школа з атомної фізики та квантової електроніки // Вісн. НАНУ. 2022. № 5.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
лют. 2024
Том ЕСУ:
9
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Наукові центри
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
17768
Вплив статті на популяризацію знань:
73
Бібліографічний опис:

Електронної фізики інститут НАНУ / А. М. Завілопуло // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009, оновл. 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-17768.

Elektronnoi fizyky instytut NANU / A. M. Zavilopulo // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2009, upd. 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-17768.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору