Розмір шрифту

A

Жінхоранс, Жіночий хоровий театралізований ансамбль

«ЖІНХОРА́НС» («Жіночий хоровий театралізований ансамбль») — вокально-хорео­графічний ансамбль. Засн. 1930 у Полтаві з ініціативи В. Верховинця (кер.) та Є. Долі (реж.). 1935 отримав статус Держ. хор. капели і пере­їхав до Києва. Від початку створе­н­ня в ансамблі налічувалося 8 спів­ачок, зго-дом — 14, від 1935 — 28. У «Ж.» вперше в Україні започатковано новий жанр театраліз. пісні, коли під час співу робили легкі ритмічні рухи, від­творюючи певний образ, який випливав зі змісту або характеру самого твору. Спів су­проводжувався також викона­н­ням укр. нар. танців. У репертуарі — українські народні пісні і танці, дит., обрядові пісні, без театралізації — хор. твори укр., рос. і зх.-європ. класиків. У паузах між піснями на концертах ви­ступала Є. Доля (читала короткі оповіда­н­ня, казки, а також декламувала вірші М. Рильського). До спів­праці з «Ж.» за­прошували ві­домих майстрів худож. слова Остапа Вишню та О. Ковіньку, актрису В. Чистякову. Періодично ансамбль проводив циклічні концерти, присвяч. певній тематиці (цикли — «веснянковий», «обрядовий», «жіноча доля в пісні» тощо). Усі укр. твори виконували в їх автентич. ви­гляді. Пісні спів­али професійно досконалими голосами, добре по­ставленими в традиціях класич. вокал. школи. Хореогр. налаштованість артисток повністю від­повід­ала усталеним канонам укр. танц. фольклору. Зі сцени по­стійно лунала українська літературна мова. 1933 «Ж.» брав участь у зйомках к/ф «Коліївщина» (реж. І. Кавалерідзе, Київ. кіностудія худож. фільмів). 1936 у складі опер. трупи Київ. театру опери та балету взяв участь у 1-й Декаді укр. літ-ри і мистецтва у Москві. 1937 був заарешт. В. Верховинець (1938 роз­стріл.), згодом — Є. Доля (вислана етапом до Казах­стану). 1937–39 «Ж.» очолював Ю. Таранченко. 1939 капелу ліквідовано. Повернувшись із засла­н­ня, Є. Доля створила при Полтав. філармонії новий «Ж.», у якому обі­ймала 1945–56 посаду реж. Муз. кер. колективу був О. Пів­ненко, 1956–70 — П. Зірка. 1970 до складу «Ж.» уві­йшла чол. група, що спричинило зміну назви колективу на «Веселку», яку очолив послідовник В. Верховинця В. Якубович. 1991 пере­ймен. на «Полтаву» (кер. П. Бакланов).

Літ.: Верховинець Я. В. Від «Жінхорансу» до «Полтави» // Музика. 2000. № 4–5.

Я. В. Верховинець

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
лип. 2023
Том ЕСУ:
9
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Театри
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
18152
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
185
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 11
  • середня позиція у результатах пошуку: 4
  • переходи на сторінку: 5
  • частка переходів (для позиції 4): 568.2% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Жінхоранс, Жіночий хоровий театралізований ансамбль / Я. В. Верховинець // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-18152.

Zhinkhorans, Zhinochyi khorovyi teatralizovanyi ansambl / Ya. V. Verkhovynets // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2009, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-18152.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору