Жмир Володимир Федорович

Визначення і загальна характеристика

ЖМИР Володимир Федорович (20. 12. 1936, Київ) — соціолог, філософ, письмен­ник. Закін. Київський університет (1969). Працював у Києві: н. с. Ін­ституту філософії АН УРСР (1969–72); в Держ. автотранс­порт. НДПІ Міністерства автотранс­порту УРСР (1972–88): зав. сектору; у Книжк. палаті УРСР (1988–90): завідувач від­ділу; від 1990 — за­ступник гол. ред. ж. «Філос. і соціол. думка»; 1992–95 — за­ступник гол. ред. щоквартальника «Політол. чита­н­ня». Один з організаторів Товариства політвʼязнів і ре­пресованих України (1989). Брав активну участь у діяльності Укр. культурол. клубу та Укр. гельсин. спілки, під­готовці Статуту УРП. Спів­засн. видавництва «Абрис» (Київ, 1991). Під­готував до друку і видав твори П. Юркевича, Б. Кістяківського, К. Поп­пера, Т. Гоб­бса та ін. Наукові дослідже­н­ня: соціологія, філософія, історія. Спів­автор повістей «Скифы» (Москва, 1979) та «Гонитва до мосту» (1983); автор зб. повістей «Інформація для керівництва» (1990), роз­відки «Шевченко в Києві» (1981); дослідж. «На шляху до себе» (1995; усі — Київ), «Теоретичні засади соціальної роботи» (Уж., 2007, спів­авт.).

Є. В. Пронюк

Завантажити статтю