ЖУ́ДІН Микола Дмитрович (03(15). 12. 1891, м. Бердичів, нині Житомир. обл. — 05. 12. 1968, Київ) — фахівець у галузі будівництва. Син Дмитра та брат Ольги Жудіних. Кандидат технічних наук (1938, без захисту дис.), професор (1958), член-кореспондент Академії будівництва і архітектури СРСР (1958). Державні нагороди. Закін. Київ. політех. ін­ститут (1918), де 1922–30 й працював. 1930–67 — засн. та завідувач кафедри метал. і деревʼяних кон­струкцій, 1943–48 — за­ступник директора з навч. та наук. роботи Київ. інж.-буд. ін­ституту. Водночас 1933–57 — завідувач від­ділу від­новле­н­ня буд. кон­струкцій Ін­ституту буд. механіки АН УРСР. Систематизовано висвітлив осн. положе­н­ня та теорію роз­рахунку сталевих кон­струкцій, що працюють в пружно-пластич. стані. Виконав екс­перим. дослідж. стійкості колон висот. будівель, від­крив явище під­вище­н­ня межі текучості сталі при згинан­ні.