ЖГЕ́НТІ Віс­саріон Давидович ( ; 01(14). 07. 1903, с. Кваціхе, нині Чіатур. міськради, Грузія — 20. 10. 1976, Тбілісі) — грузинський літературний критик і літературо­знавець. Доктор філологічних наук (1975). Закін. Тифліс. університет (нині Тбілісі, 1926). Один із засн. футурист. групи «Лівизна». Автор кн. « » («Сучасна грузинська література», 1949), « » («Грузинська радянська література», 1976), моно­графій про творчість груз. письмен­ників Ґ. Табідзе ( », 1953), Д. Клдіашвілі (- 1956), І. Ніношвілі (« », 1958), К. Ґамсахурдіа («», 1967), Н. Лордкіпанідзе », 1972). У спів­авт. з Л. Асатіані та О. Барамідзе написав кн. « » («З історії культурних взаємин Грузії та України», 1954). Досліджував питан­н­ня роз­витку театру, кіно, образотвор. мистецтва. Часто від­відував Україну, брав участь у роботі 5-го зʼ­їзду письмен­ників України. Ви­ступав з промовою на обʼ­єдн. пленумі правлінь СП СРСР та СПУ, присвяч. 150-річчю від дня народж. Т. Шевченка (1964).