Жданівка

ЖДА́НІВКА — місто обласного значе­н­ня Донецької області. Входить до складу Горлів.-Єнакієв. агломерації. Міській раді під­порядк. смт Вільхівка, с-ще Молодий Шахтар. Знаходиться між сх. схилом серед. течії русла р. Кринка (притока Міусу, бас. Азов. моря) та її притокою Вільховою, за 50 км від обл. центру та за 8 км від залізнич. ст. Нижньокринка. Площа 4,53 км². Насел. 13 266 осіб (2001, складає 91,6 % до 1989), пере­важно українці та росіяни. Має автобусне сполуче­н­ня з Донецьком, містами Макіївка, Словʼянськ, Єнакієве, Харцизьк, Кіровське Донец. обл. Історія міста тісно повʼязана з роз­витком вугіл. промисловості. Перше поселе­н­ня на його тер. зʼявилося 1924. Згодом неподалік осіли нім. колоністи, які 1929–40 працювали в колго­спі (виселені у Казах­стан). Від поч. 1940-х рр. — с-ще Ново-Жданівка. Від листопада 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Від 1966 — місто з сучас. на­звою, від 1992 — обл. значе­н­ня. Нині у Ж. працюють 3 шахти («Жданівська», «Свято-Андріївська» та № 22). У Ж. — 3 заг.-осв. школи, вечірня школа, 3 дитсадки; Центр культури та до­зві­л­ля, б-ки для дорослих і дітей, школа мистецтв; центр. міська лікарня, обл. психіатр. лікарня; від­діл. 3-х банків; Центр фіз. здоровʼя «Спорт для всіх». Виходить г. «Ждановские вести». Реліг. громади: УПЦ МП, євангел. християн-баптистів, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня. Встановлено мемор. комплекс воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, скульптурні композиції жертвам аварії на ЧАЕС, воїнам-афганцям, мемор. дошки Герою Рад. Союзу О. Оленіну та ветерану Великої вітчизн. війни Г. Татаренку. Серед видат. уродженців — актор, засл. арт. України В. Банюк.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю