ЖИДО́ВЦЕВ Микола Олександрович (20. 12. 1929, с. Борисовка, нині Бєлгород. обл., РФ — 11. 11. 1999, Москва) — гірничий інженер. Доктор технічних наук (1973), професор (1977). Премія ім. І. Губкіна АН СРСР (1984). Державні нагороди. Закін. Львів. політех. ін­ститут (1953), де від­тоді й працював. 1959–63 — в «УкрНДІ­проекті»; 1963–66 — в «УкрНДІді­пронафті»: від 1964 — зав. лаб. технології бурі­н­ня нафт. і газових свердловин; 1966–72 — в Укр. НДІ нафтовидобув. промисловості (усі — Київ): 1966–67 — зав. лаб. технології бурі­н­ня нафт. і газових свердловин, 1967–72 — за­ступник директора з наукової роботи. 1972–90 — у Моск. ін­ституті нафтохім. та газової промисловості: 1972–74 — старший науковий спів­робітник, 1974–76 — зав. лаб. надійності нафтогаз. устаткува­н­ня та інструменту, 1976–83 — професор кафедри машин і устаткува­н­ня промислів, насос. і ком­пресор. станцій нафт. та газової промисловості, 1983–90 — професор кафедри технології та кон­струкції матеріалів. Досліджував пита­н­ня технології бурі­н­ня, викори­ста­н­ня породоруйнів. інструменту та ущільнюючих при­строїв бурового устаткува­н­ня.