ЖИРМУ́НСЬКИЙ Віктор Максимович (Жирмунский Виктор Максимович; 21. 07 (02. 08). 1891, С.-Петербург — 31. 01. 1971, там само) — російський літературо­знавець, фольклорист. Доктор філологічних наук (1924), д-р літературо­знавства (1935, без захисту дис.), професор (1935), академік АН СРСР (1966), член-кореспондент Берлін. АН (1956). Заслужений діяч науки Узб. РСР (1944). Член СП СРСР (1934). Закін. С.-Петербур. університет (1912), де й викладав 1919–49, 1956–64 (від 1924 — Ленінгр.), а також був н. с. Ін­ститутів літ-ри (1935–50) та мово­знавства (1950–71) АН СРСР. Роз­робляв пита­н­ня поетики, порівнял. літературо­знавства, історії зх.-європ. літ-р, філології. Досліджував етно­графію, фольклор і діалекти у нім. поселе­н­нях України та Закавказ­зя. У працях з фольклору роз­глядав осн. положе­н­ня істор.-типол. теорії епосу, походже­н­ня героїч. епосу, використовуючи, зокрема, й укр. матеріал (нар. пісні, думи та балади зі збірників П. Чубинського, В. Антоновича і М. Драгоманова, посилався на дослідж. А. Лободи, «Поему про білу сорочку» І. Франка).