Дубсон Аркадій Борисович

ДУ́БСОН Аркадій Борисович (23. 06. 1895, колонія Хортиця Олександрів. пов. Катеринослав. губ. — 22. 08. 1938, Моск. обл.) — сходознавець, дипломат. Закін. один курс Петрогр. психоневрол. інституту (нині С.-Петербург, 1915), 2-у Моск. школу прапорщиків (1917) та один курс сх. факультету Військ. академії Червоної армії (1921). Служив 1915–17 у рос. армії; 1917–18 — на команд. посадах у Червоній армії; від 1919 — в органах ВЧК; від 1920 — на дипломат. роботі: секр. Перс. (Іран.) відділ. Нар. комісаріату закордон. справ, 1921–28 — консул у містах Персії, 1931–35 — повноваж. представник СРСР у Саудів. Аравії. Працював також ректором Ленінгр. інституту народів Півночі (нині С.-Петербург), завідувач відділу друку «Інтуриста», проф. Моск. інституту сходознавства. 26 березня 1938 заарешт., за звинуваченням в участі в антирад. терорист. організації засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956.

Рекомендована література

1. Люди и судьбы. Библиографический словарь востоковедов — жертв политического террора в советский период. С.-Петербург, 2003.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю