ДУМБА́ДЗЕ Нодар Володимирович ( ; 14. 07. 1928, Тбілісі — 14. 09. 1984, там само) — грузинський письмен­ник. Державна премія ім. Шота Ру­ставелі (1975). Депутат ВР СРСР 10–11-го скликань. Закін. Тбіліс. університет (1950). Був секр. (1972–81) і головою (1981–84) правлі­н­ня СП Грузії. Широке ви­зна­н­ня Д. принесли романи «» («Я, бабуся, Іліко та Іларіон», 1960) і «» («Я бачу сонце», 1962), у яких від­ображено життя груз. села часів 2-ї світової війни (обидва екранізовані — від­повід­но 1960, реж. Т. Абуладзе; 1965, реж. Л. Ґоґоберідзе). До соц.-морал. про­блем сучасності звернено акцент у романі « («Закон вічності», 1978; Ленін. премія, 1980). У творчості Д. роз­робляв нові форми від­творе­н­ня життя, збагачував художню прозу елементами фантастики, міфології тощо. За його творами в Україні здійснено по­становки пʼєс «Я, бабуся, Іліко та Іларіон» (Чернів. укр. муз.-драм. театр ім. О. Кобилянської та Київ. рос. драм. театр ім. Лесі Українки), «Я бачу сонце» (Донец. обл. рос. драм. театр), «Не бійся, мамо!» (Крим. укр. театр драми і комедії), «Закон вічності» (Рівнен. укр. муз.-драм. театр ім. М. Островського, Київ. театр драми і комедії). Твори Д. пере­кладено багатьма мовами світу; українською мовою більшість із них ви­йшли у перекл. О. Синиченка, окремі пере­клали О. Мушкудіані та Р. Чілачава.