Дунаєвецький район
Визначення і загальна характеристика
ДУНАЄВЕ́ЦЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у південній частині Хмельницької області. Утвор. 1923. Жит. Д. р. у 1920–30-х рр. чинили опір комуніст. режимові, за що зазнали репресій. У перше десятиріччя комуніст. режиму в р-ні проживало багато сімей, члени яких відійшли за кордон разом із Армією УНР або були розстріляні за участь у Новоушиц. антибільшов. повстанні. За звинуваченням у приналежності до СВУ лише у м. Дунаївці та селах Могилівка (нині у складі м. Дунаївці) й Заставля 1929 заарешт. 22 представники укр. інтелігенції. Особливою стійкістю відзначалися прихильники катол. реліг. общини, автокефалії (наймасовіше у с. Гірчична) та баптисти-євангелісти (с. Могилівка). Низка актив. виступів проти насильниц. колективізації відбулася в Дунаївцях, селах Чаньків, Заставля, Голозубинці, Демʼянківці, Могилівка, Іванківці, Нестерівці, Михайлівка, Гірчична. Від 11 липня 1941 до 31 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА.
1962 укрупнений за рахунок окремих сіл Миньковец., Смотриц. та Солобковец. р-нів. Площа 1,2 тис. км2. Насел. 73 066 осіб (2001, складає 89,9 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну — м. Дунаївці (райцентр), смт Дунаївці, Смотрич та 83 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Дунаївці, Балин. Знаходиться у межах Поділ. височини. Поверхня — підвищена хвиляста лесова рівнина, розчленована річк. долинами притоків Дністра: Смотрича, Мукші, Тернави, Студениці, Ушиці та ін. Споруджено бл. 85 ставків. Корисні копалини: фосфорити (побл. сіл Демʼянківці, Морозів, Сокілець, Велика Кужелева), торф (побл. с. Міцівці), сировина для випалювання вапна (побл. сіл Велика Кужелева, Яцьківці) та гончар. глини (побл. смт Смотрич, сіл Миньківці, Сокілець). У ґрунт. покриві переважають підтипи сірих лісових ґрунтів, особливо темно-сірих опідзолених, є також чорноземи. Пл. лісів 17 тис. га: дуб, граб, береза, ясен, клен, липа, берест, тополя, вільха. У р-ні — заг.-держ. значення памʼятки садово-парк. мистецтва Голозубинецький парк, Малієвецький парк, Михайлівський парк, місц. значення Бобровиц. ентомолог. заказник, 11 памʼяток природи. Переважають підприємства харч. та легк. промисловості. Найбільші розташ. у райцентрі, смт Дунаївці, Смотрич. Спеціалізація с. господарства — рослинництво зерн.-буряківничого й тваринництво мʼясо-молоч. напрямів. Гол. культури: озима пшениця, цукр. буряки, горох, кукурудза, картопля. Пл. с.-г. угідь 94,8 тис. га, з них орних земель — 92,5 тис. га. Тут працює 5 с.-г. вироб. колективів, 21 с.-г. ТОВ, 1 міжгосп. підприємство, 1 КСП, 1 ВАТ, 86 фермер. госп-в. У Д. р. — 58 заг.-осв. шкіл, 51 дошкіл. заклад, 2 ПТУ, Будинок школяра, станції натуралістів та туристів-краєзнавців; 12 лікарень та амбулаторій з денним стаціонаром, 56 фельдшер.-акушер. пунктів, 3 санаторії; 57 Будинків культури, Дунаєвецький краєзнавчий музей, 2 громад. музеї, 49 б-к, школа мистецтв, муз. школа; спорт. комплекс, 3 ДЮСШ, 28 спорт. клубів; 2 готелі, відділ. 6-ти банків. Виходить рай. г. «Дунаєвецький вісник». Реліг. громади: 52 — УПЦ МП, 4 — УПЦ КП, 23 — РКЦ, 5 — УАПЦ, 4 — УГКЦ, 31 — євангел. християн-баптистів, 2 — християн віри євангельської, 2 — свідків Єгови. Збереглися палаци 18–19 ст. (м. Дунаївці та села Балин, Великий Жванчик, Голозубинці, Кривчик, Маків, Маліївці, Рахнівка), оборон. мур пізньосередньовіч. м-ка (с. Сокілець), костел з писаного каменю серед. 19 ст. (с. Підлісний Мукарів), деревʼяні цер- кви 19 ст. (села Демʼянківці, Яцьківці). Виявлено бл. 300 памʼяток долітопис. і літопис. доби, зокрема городища раннього заліз. віку (побл. сіл Городиська і Кривчик), давньорус. часу (побл. сіл Велика Кужелева, Велика Побійна, Ксаверівка, Маків, Міцівці, Сокілець), кургани раннього заліз. віку (побл. сіл Велика Кужелева, Вихрівка, Воробіївка, Ганнівка, Мала Кужелівка, Нестерівці), давньорус. часу (побл. с. Сокілець), поселення трипіл. культури (побл. сіл Великий Жванчик та Мала Кужелівка), черняхів. культури (між селами Воробіївка та Залісці). Уродженцями Дунаєвеччини є письменник, педагог, культ.-осв. діяч 16 ст. Г. Смотрицький (ба- тько) та письменник, філолог, церк. і освіт. діяч кін. 16 — поч. 17 ст. М. Смотрицький (син; мемор. музей; обидва — смт Смотрич); лікар-терапевт, академік АН УРСР Ф. Яновський (с. Миньківці, погруддя), рад. держ. та парт. діяч, хімік, академік АН УРСР і Білорус. РСР В. Затонський (с. Лисець, погруддя), фармаколог, чл.-кор. НАНУ, АМНУ І. Чекман (с. Чаньків), лікар-терапевт, академік АМНУ Є. Нейко (смт Смотрич); письменники В. Бабляк (с. Великий Жванчик; мемор. музей), І. Сварник (с. Лисогірка; мемор. музей), Л. Лупан (с. Нестерівці; мемор. музей), літературознавець, перекладач М. Ігнатенко (с. Тинна), перекладачка Г. Петровська (с. Варварівка); публіцист, громад. діяч І. Брозницький (с. Рудка), музикознавець, громад. діяч Є. Кондрацький (с. Маліївці); дизайнер, засл. художник України В. Гаврилов (с. Заставля); Герої Рад. Союзу Г. Атаманчук (с. Тернова), Д. Бачинський (смт Смотрич) та ін.; тут провів останні роки життя та помер визнач. політ. діяч Європи та Рос. імперії кін. 18 ст. принц Ш. Нассау-Зіген (с. Тинна). Встановлено памʼятники Т. Шевченку (села Воробіївка, Рахнівка), Б. Хмельницькому (с. Залісці), М. Горькому (села Голозубинці, Маліївці).
В. А. Захарʼєв
Додаткові відомості
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Населені пункти 
