Єсельсон Борис Наумович

ЄСЕЛЬСО́Н Борис Наумович (25. 04(08. 05). 1917, м. Маріуполь, нині Донец. обл. — 13. 03. 1980, Харків) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1957), професор (1958). Заслужений діяч науки УРСР (1977). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. університет (1939). Відтоді працював у Харків. фіз.-тех. інституті: ст. н. с. (1949–60), нач. лаб. рідкого гелію (1960–63). Від 1963 — у Фіз.-тех. інституті низьких т-р АН УРСР (Харків): заст. дир., водночас засн. і завідувач відділу квант. рідин та кристалів. Виконав піонер. дослідж. для отримання рідкого ізотопу 3Hе, побудував фазові діаграми системи 3Не–4Hе, визначив енергет. спектр домішк. квазічастинок. Здійснив фундам. дослідж. хвильових процесів у надплин. рідині в умовах гальмування нормал. компоненти, а також зарядж. систем у рідкому гелії. При дослідж. дифузій. і релаксац. процесів у твердому гелії відкрив спільно з В. Григор’євим та В. Міхеєвим явище квант. дифузії у кристалах (1973). Виконав вагомі дослідж. з техніки отримання низьких і наднизьких т-р та використання адсорбцій. відкачки у кріоген. техніці.

Пр.: Растворы квантовых жидкостей 3Не–4Hе. Москва, 1973; «Звук» в сверхтекучей жидкости // УФН. 1974. Т. 112; Подвижность электронов вблизи поверхности жидкого гелия при температурах до 0,5 К // Письма в ЖЭТФ. 1975. Т. 22; Свойства жидкого и твердого гелия. Москва, 1978; К., 1982 (усі — співавт.).

Літ.: У пам’ять про Бориса Наумовича Єсельсона // ФНТ. 1980. Т. 6, № 5; Б. Н. Єсельсон: До 80-річчя від дня народження // Там само. 1997. Т. 23, № 5/6.

Е. Я. Рудавський

Основні праці

Растворы квантовых жидкостей 3Не–4Hе. Москва, 1973; «Звук» в сверхтекучей жидкости // УФН. 1974. Т. 112; Подвижность электронов вблизи поверхности жидкого гелия при температурах до 0,5 К // Письма в ЖЭТФ. 1975. Т. 22; Свойства жидкого и твердого гелия. Москва, 1978; К., 1982 (усі – співавт.).