ЄФРЕ́МОВ Микола Євдокимович (07. 05. 1904, станиця Мєшковська, нині Ростов. обл., РФ — 13. 09. 1962, Нью-Йорк) — геолог, мінералог. Чоловік Г. Корчинської-Єфремової. На еміграції був ві­домий під прі­звищем Ніжальський. Доктор геолого-мінералогічних наук (1942), професор (1939). Дійсний член УВАН, НТШ (1949). Закін. Донський політех. ін­ститут (м. Новочеркаськ, РФ; 1929). У січні 1931 заарешт. у «справі Промпартії»; був засудж. до 5-ти р., згодом термін покара­н­ня зменшено до 1-го р. У цей час і потім на заслан­ні працював геологорозвідником у Вайгац. екс­педиції на Кольс. п-ові. 1935–38 та 1941–43 — проф. Ростов. університету, 1938–39 — дослідник Ін­ституту геол. наук АН СРСР (Москва), 1943–45 — мінералог Львів. природо­знав. музею. Після 2-ї світової війни — в амер. окупац. зоні Німеч­чини. 1945–48 — проф. Університету УНРРА в Мюнхені, 1945–51 — Укр. тех.-госп. ін­ституту в Реґенсбурзі (Баварія). Від­тоді брав участь у різних дослідних про­грамах з про­блем ви­вче­н­ня СРСР у США. 1958–62 — в Ін­ституті ви­вче­н­ня СРСР при коледжі Мідлбері (шт. Вермонт). Член низки амер. наук. т-в. Досліджував ультраосновні гірські породи Пн. Кавказу та Маріупольщини (Донец. обл.), залізні руди Таман. й Керчен. п-овів; за­ймався систематикою мінералів серпантин. групи; від­крив і описав 12 нових мінералів, один з яких на­звано його іменем. Наукові праці з екон. геології, геохімії, кри­сталохімії, мінералогії, технології пере­робле­н­ня мінерал. сировини, агрохімії.