Жаботинський Леонід Іванович
ЖАБОТИ́НСЬКИЙ Леонід Іванович (28. 01. 1938, с. Успенка, нині у межах смт Краснопілля Сум. обл. – 14. 01. 2016, Запоріжжя) – важкоатлет, громадський діяч, педагог. Майстер спорту (1958). Заслужений майстер спорту (1964). Суддя міжнар. категорії (1964). Орден «За заслуги» 3-го (2002), 2-го (2008) ступ. Закін. Харків. пед. інститут (1965). Чемпіон 18-х (Токіо, 1964; світ. і олімпійські рекорди у поштовху 217,5 кг, олімпійський рекорд у сумі триборства 572,5 кг: 187,5 + 167,5 + 217,5) і 19-х (Мехіко, 1968) Олімпійських ігор у ваговій категорії понад 90 кг. Переможець (1964–66, 1968), бронзовий призер (1963) чемпіонатів світу. Чемпіон (1966, 1968), срібний призер (1963) Європи. Переможець (1964, 1965, 1967–69), срібний призер (1961–63) першостей СРСР. Чемпіон (1961–63), сріб. (1958–59), бронзовий призер (1957) України. Виступав за спортивне товариство «Авангард» (Харків), ЗС. Установив 19 рекордів світу, 20 – СРСР, 58 – України. З ініціативи Ж. 1979 збудовано клуб, відкрито СДЮСШОР «Спартак» з важкої атлетики у Запоріжжі. Президент благодій. фонду свого імені. Тренери – М. Світличний, Ю. Айзенштадт, О. Медведєв. Автор книг «Сталь і серце» (К., 1969), «На вершине Олимпа» (З., 2005). У 1987–91 працював військ. радником на Магадаскарі. У 1990-і рр. жив у Москві, де займався пед. діяльністю, останні роки життя мешкав у Запоріжжі. Проводиться традиц. турнір Запоріз. обл. з важкої атлетики імені Ж.
Літ.: Бездольний Б. Богатир планети Земля // Дніпро. 1966. № 2; Казимиров В., Копелович А. Леонид Жаботинский: «Секретами мастерства поделюсь в книге» // Олімп. арена. 2004. № 4–5; Жаботинский Р. Мой отец – Леонид Жаботинский. З., 2014.
В. В. Драга
Рекомендована література
- Бездольний Б. Богатир планети Земля // Дніпро. 1966. № 2;
- Казимиров В., Копелович А. Леонид Жаботинский: «Секретами мастерства поделюсь в книге» // Олімп. арена. 2004. № 4–5;
- Жаботинский Р. Мой отец – Леонид Жаботинский. З., 2014.
Людина 
