ДОЛЬНИ́ЦЬКА Марія Антонівна (01. 01. 1894, Львів — 27. 10. 1974, Ві­день) — художниця і педагог. Дочка А. Дольницького. Член Асоц. незалеж. укр. мистців (1931). Від 1911 навч. мистецтву у Віден. вищій худож.-пром. школі у Міл­лер-Гофмана, А. Штарк, Цісар.-королів. школі приклад. мистецтва. Працювала у майстерні О. Кокошки. Мала власну емал. майстерню. 1920–21 — у Фінляндії, 1921–25 — у США (Філадельфія), від 1925 — у Відні. 1934–36 — асист. проф. Віден. вищої худож.-пром. школи. У січні–березні 1937 вела навч. ательє з емальєрства (60 учнів) у Львів. пром. музеї. Від 1955 — на творчій роботі. Учасниця худож. ви­ставок у Відні (1930–32), Падуї та Мілані (1933), Лондоні (1934). Персон. — у Мін­неаполісі (шт. Мін­несота, США, 1922), Празі (1936–37). Малювала пере­важно порт­рети пастелями й акварелями. Від­новила укр. емалі як мистецтво. Від­творила техніку енкаустики — малюва­н­ня вос­ком на дошці. Роз­робила дві техніки виготовле­н­ня емалі: створе­н­ня образів на дротяній сітці, що давало можливість випалювати без печі полумʼям газу й без обмеже­н­ня величини; спосіб від­діле­н­ня кольорів без за­стосува­н­ня металевих дротиків. У техніці гарячої емалі виготовила кілька сотень мініатюр і простих емалей в укр. візант. стилі (реліг. теми, сюжети класич. міфології, сучасні укр. нар. мотиви). Декорувала ема­л­лю церк. хрести, Євангеліє. Роботи зберігаються у музеях Європи, США, Канади. Серед учнів — Я. Музика.