Домотканські валуни
ДОМОТКА́НСЬКІ ВАЛУНИ́ — нагромадження уламкового матеріалу, який залишився після скорочення льодовикового покриву Дніпровського зледеніння. Знаходиться побл. с. Домоткань Верхньодніпров. р-ну Дніпроп. обл., вздовж узбережжя Дніпра. Являє собою невеликі пагорби, розчленовані улоговинами та западинами, з плавними обрисами поверхні, з крутими та прямовис. кручами з боку Дніпра. Як в урвищах Дніпра, так, подекуди, і на поверхні прилягаючих до нього ділянок вододілів, окрасою ландшафту є велетен. валуни. Наочно простежуються виразні сліди найпотужнішого в Європі Дніпров. зледеніння у вигляді класич. морени та ератич. валунів, розміри яких сягають 4–7 м. Під час танення льодовика, який простягався до лінії Бородаївка (Верхньодніпров. р-н, правий берег Дніпра)–Китайгород–Турове (обидва — Царичан. р-н Дніпроп. обл., лівий берег), весь уламковий матеріал, який він транспортував на собі, утворив потужну морену. Залишились ознаки осциляцій краю льодовика у вигляді гляціодислокацій, відторженців і флювіогляціал. відкладів. Про наявність та звʼязок Д. в. із Дніпров. зледенінням вказували відомі дослідники, зокрема О. Гуров (1888), В. Вернадський (1892), П. Армашевський (1903), П. Тутковський (1904), Д. Соболєв (1925), В. Крокос (1927), В. Різниченко (1932) та ін.
Завантажити статтю
