Крушельницька Володимира Антонівна

КРУШЕЛЬНИ́ЦЬКА Володимира Антонівна (1903, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл. — 25. 11. 1937, побл. с-ща Токсово, нині смт Ленінгр. обл.) — лікар-дерматовенеролог, культурно-громадська діячка, публіцист. Дочка Антона і Марії, сестра Івана, Бог­дана та Тараса Крушель­ницьких. Доктор медицини (1925). Закін. Віден. мед. університет (1924). У 1926 працювала у м. Рогатин (нині Івано-Фр. обл.), від 1927 — у Львові, де відкрила приватну лікар. практику. Співвидавець і співред. журналу протиалкогол. товариства «Відродження», вела рубри­ки «Гігієнічний куток» та «Різне» (1930). Авторка наук.-популяр. статей у ж. «Нові шляхи», «Нова хата» («Десятиліття радянської медицини», 1929, ч. 6), «Відродження» («Значення сонця для людського здоров’я», 1931, ч. 2; «Вплив алкоголю на людський організм», 1936, ч. 1). У 1931 у Львові у перекладі К. та з її коментарями вийшла кн. «Зелений Какаду» А. Шніцлера (перевид. — Х., 1932). Брала участь в організації благодій. т-в. Від 1932 — науковий співробітник Харків. інституту боротьби з ве­нерич. хворобами. Наукові праці, написані в УСРР, зокрема й док­тор. дис., зникли. 1934 заарешт. Покарання відбувала на буд-ві Біломор.-Балт. каналу, згодом — у Соловец. таборах (РФ), де пра­цювала лікарем та виступала в театрі, організов. Лесем Курбасом. 8 грудня 1937 засудж. до розстрілу.

Рекомендована література

1. Крушельницька Л. І. Рубали ліс (Спогади галичанки) // Дзвін. 1990. № 3–5;
   Google Scholar Internet
2. Її ж. Крушельницька Володимира Антонівна // Укр. журналістика в іменах. Л., 1994. Вип. 1;
   Google Scholar Internet
3. Ганіткевич Я. Українські лікарі-вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові школи: Біогр. нариси та бібліографія. Л., 2002;
   Google Scholar Internet
4. Полєк В. Біографічний словник Прикарпаття. Ів.-Ф., 1993;
   Google Scholar Internet
5. Пундій.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю