КРУШЕЛЬНИ́ЦЬКИЙ Бог­дан Антонович (1907, м. Ко­­ломия, нині Івано-Франківської обл. — 03. 11. 1937, ур­очище Сандормох по­близу м. Медвежʼєгорськ, Каре­лія, РФ) — економіст, педагог. Син Антона і Марії, брат Володимири, Івана і Тараса Крушельницьких. На­вчався у гімназії у Відні, в Українському вільному університеті, Українській господарській академії у Подєбрадах (Че­­хо-Словач­чина, нині Чехія) та Карловому університеті в Празі. Під впливом російського економіста М. Кон­­дратьєва, з яким кореспондував, свої наукові праці присвячував пере­важно економіці аграрних ко­оперативів (не опубліковані, зберігаються у Львівському Центральному державному історичному архіві). Також написав під­ручник з математичної еко­­номіки, на­друкував низку статей у журналі «Нові шляхи» (1930–31). У 1929 повернувся до Львова, у травні 1934 разом із родиною Крушельницьких пере­їхав до Харкова. Працював у одному з колго­спів Харківської обл. На­прикінці того ж року заарештований, 26 березня 1935 засуджений до 5-ти р. таборів. Від­бував покара­н­ня на будівництві Біломоро-Балтійського ка­налу. Роз­­­­стріляний разом із батьком і наймолодшим братом Остапом. Реабілітований 1958.