ДРА́БІК Вінцент (Drabik Wincenty; 13. 11. 1881, м. Явожно, нині Польща — 01. 07. 1933, Варшава) — польський художник театру, актор. Навч. малярству у Краків. пром. школі (1896). Згодом продовжив навч. в Академії красних мистецтв у Варшаві (у Я.-Г. Станіславського, О. Мегоф­фера та С. Виспянського), 1903 — у Відні. Від 1903 (за ін. даними — від 1905) працював у Львів. міському театрі під керівництвом С. Ясенського. 1909 повернувся до Варшави, від 1912 — у Польс. театрі, з яким гастролював у С.-Петербурзі, Києві, Мінську, Житомирі. 1915 як австр. під­даний пере­їхав до м. Самара (Росія), організовував польс. ви­стави. 1916 проектував декорації для Польс. театру в Москві. Згодом — у Києві, де, зокрема, викладав у Польс. школі красних мистецтв, був художником у Театрі Ф. Рихловського. Від 1919 — знову у Варшаві. 1921–29 працював також у театрах Лодзі та Львова. Створив понад 300 декорацій, у яких по­єд­нував елементи різних стилів, конструював екс­пресивну сценічну арх-ру, спираючись на польс. нар. мотиви. Оформив ви­стави у Варшав. Польс. театрі — «Визволе­н­ня» С. Виспянського (1918), «Не-Божествен­на комедія» З. Красінського (1920; 2-а версія — в Театрі ім. Богуславського, 1926); у Великому театрі — «Милосердя» К. Ро­створовського (1920), «Пан Твардовський» Л. Ружицького (1921), «Фауст» Ш. Ґуно (1923) та ін. 1934 організовано посмертну ви­ставку робіт Д. Працював також і в кіно.