Дрогобицький район
ДРОГО́БИЦЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у південно-західній частині Львівської області. Утвор. 1940. Жит. зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до серпня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. Площа 1,2 тис. км2. Насел. (без м. Дрогобич) 76 276 осіб (2001, складає 97,5 % до 1989), переважно українці. Центр — місто обл. значення Дрогобич. У складі Д. р. — смт Меденичі і Підбуж, 74 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Добрівляни, Верхні Гаї. Знаходиться у межах Дрогобицької височини та Сколівських Бескидів, що являють собою систему низькогір. (600–900 м над р. м.) та середньогірних (до 1000 м над р. м.) хребтів Природно-ресурс. потенціал: нафта, природ. газ, сіль; є джерела мінерал. вод. Річки бас. Дністра: Бистриця з притокою Тисьменицею, Стрий, Колодниця. Побл. сіл Унятичі, Доброгостів і Уличне створ. водосховища пл. водного дзеркала 1,3 тис. м2. Ґрунти дерново-підзолисті й бурі лісові, дернові, по долинах річок — дерново-буроземні. Ліс. фонд складає 47 тис. га (39 % тер. р-ну): дуб (33 % пл. лісів), бук (23 %), ялина (16 %). У передгір’ях переважають широколистяні та мішані ліси, у горах — хвойні.
У Д. р. — Борислав. ландшафт. заказник, 4 пам’ятки природи й 6 заповід. урочищ (усі — місц. значення). Працюють підприємства харч. і буд. матеріалів промисловості; головні розташ. у Меденичах, Підбужі. Спеціалізація с. господарства: м’ясо-молочне тваринництво; вирощують зерн. (пшеницю, овес, ячмінь) та кормові культури, льон-довгунець, картоплю. Пл. с.-г. угідь 58 тис. га, з них орних земель — 34,9 тис. га. Діє 23 с.-г. ТОВи, 2 ВАТи, 2 держ. підприємства, 50 фермер. госп-в, Передкарпат. дослідна станція. У Д. р. — 63 заг.-осв. школи, Медениц. ПТУ, 4 дитсадки; 5 лікарень, 13 лікар. амбулаторій, 46 фельдшер.-акушер. пунктів; 67 Нар. домів, 62 б-ки, дит. муз. школа, Підбуз. мала АМ; ДЮСШ, рай. ФСТ «Колос», спорт. комітет, 5 спорт. клубів. Діє 9 самодіял. нар. колективів. Гірські ландшафти, м’який клімат, наявність мінерал. вод, озокериту сприяють розвитку курорт. справи та туризму. У с. Старий Кропивник — 4 бази відпочинку, дит. табір; у смт Підбуж — база відпочинку; у с. Майдан — дит. табір; у с. Новий Кропивник — дит. табір, пансіонат; у с. Модричі — дит. табір, 3 санаторії, 2 пансіонати; у селах Опака та Станиля — санаторії. Сусідство курортів заг.-держ. значення Трускавець і Східниця збільшує популярність р-ну як рекреац. зони. Реліг. громади: 74 — УГКЦ, 17 — УПЦ КП, 6 — УПЦ МП, 3 — РКЦ, 3 — євангел. християн-баптистів.
Серед пам’яток архітектури, включених до держ. реєстру, — церква Успіння Богородиці і дзвіниця (дерев’яні; 1644, смт Меденичі), церква св. Іллі (дерев’яна; 1689, с. Лішня), церква св. Миколи (1695, с. Новий Кропивник), церква Покрови Богородиці і дзвіниця (дерев’яні; 17 ст., с. Попелі), церква Пресвятої Богородиці (1700) і дзвіниця (17 ст.; дерев’яні, с. Селець), церква перенесення мощей св. Миколая і дзві- ниця (дерев’яні; 1794, с. Івана Франка). Виявлено давньорус. городища (села Доброгостів, Котоване, Літиня, Селець, Солонське, Ступниця), поселення доби неоліту (с. Котоване) та мезоліту (с. Довге), ранньозаліз. віку (с. Новий Кропивник), курган. могильник 3 тис. до н. е. (с. Болехівці). Дрогобиччина — батьківщина письменника, громад.-політ. діяча І. Франка (с. Нагуєвичі, нині Івана Франка; у рідному селі Каменяра — «Нагуєвичі» Держ. істор.-культур. заповідник, Франка Івана літературно-меморіальний музей-садиба, створ. літ. стежку з дерев’яними скульптурами героїв його творів, є погруддя), біохіміка, академік АН СРСР Я. Парнаса (с. Мокряни), мікробіолога, вірусолога, іноз. чл. РАН, чл.- кор. НАНУ М. Співака (с. Уличне), вет. лікаря, чл.-кор. УААН І.-Р. Кравціва (с. Вороблевичі), дійс. членів НТШ — економіста С. Злупка (с. Дорожів, нині с. Верхній Дорожів), літературознавця Л. Лукова (с. Грушів) та історика, журналіста В. Косика (c. Залужани); письменника, журналіста, громад. діяча С. Коваліва (с. Брониця), поетеси, громад. діячки А. Пашко (с. Бистриця); художників Я. Даниліва (с. Почаєвичі), Ю. Кульчицького (смт Підбуж); диригента, музикознавця, композитора Р. Сов’яка (с. Лішня); церк. діячів Іосафа (с. Грушів), Й. Комарницького (с. Ролів); військ. і політ. діячів ОУН А. Мельника (с. Воля Якубова; пам’ятник) та Д. Грицая (с. Дорожів, нині с. Верхній Дорожів). Тут провів дит. та юнац. роки майстер декор. мистецтва, нар. художник України М. Білас (с. Медвежа); похов. церк. діяч, письменник і публіцист, автор першої у Галичині друк. граматики української мови «Grammatik der ruthenischen, oder kleinrussischen Sprache in Galizien» («Граматика руської, або малоруської мови в Галичині», 1834), у якій навів зразки української літературної мови, зокрема уривки з «Енеїди» І. Котляревського, Й. Левицький (с. Нагуєвичі); художник, письменник, громад. діяч К. Устиянович (с. Довге; пам’ятник). У с. Долішній Лужок встановлено пам’ятник Т. Шевченку, у низці сіл — борцям за волю України та рад. воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Населені пункти 
