ДНІСТРЯ́НСЬКА Софія Львівна (24. 10. 1882, Тернопіль — 09. 02. 1956, м. Вейпрти, Чехія, пере­похована 29. 03. 2001, в Ужгороді) — піаністка, педагог. Сестра С. Рудницького та Юліана Опільського, дружина С. Дністрянського. Закінчила консерваторію Галицького музичного товариства у Львові (1908; клас К. Мікулі, Р. Шварца), Ві­денську музичну академію (1912; клас Е. Зауера, Є. Лялевича), удосконалювала фортепіан­ну майстерність у Ф. Бузоні (1912–13). У 1913–15 роках — викладач Ві­денської музичної академії, у 1916–22 роках — власної музичної школи, у 1922–33 роках — Українського вищого педагогічного університету в Празі. Засновник (1933) і директор (до 1938) Ужгородської музичної школи. Від 1939 року — за кордоном. У Празі заснувала приватні курси, які згодом стали музичною школою. У 1946–52 роках — викладач фортепіано музичних шкіл у м. Трнава (Словач­чина), від 1954 року — у м. Вейпрти. Ви­ступала з сольними концертами в містах Галичини, Відні, Празі, Братиславі. Виконувала твори Ф. Шопена, Е. Ґріґа, Ф. Ліста, Б. Сметани, А. Рубінштейна, М. Лисенка, С. Людкевича, В. Барвінського, В. Косенка. Брала участь у концертах памʼяті Т. Шевченка, М. Шашкевича, Ю. Федьковича, ви­ступах товариств «Бандурист» і «Просвіта» у Львові. Акомпанувала Г. Крушельницькій, М. Менцинському, О. Носалевичу та ін. Авторка низки музико­знавчих статей (зокрема про М. Лисенка, С. Людкевича, Ф. Колес­су, М. Менцинського, Л. ван Бетговена, Ф. Ліста, Дж. Пуч­чіні), спогадів про О. Мишугу, роз­відок з історії музики.