ДНІСТРЯ́НСЬКА Софія Львівна (24. 10. 1882, Тернопіль — 09. 02. 1956, м. Вейпрти, Чехія, пере­похов. 29. 03. 2001, в Ужгороді) — піаністка, педагог. Сестра С. Рудницького та Юліана Опільського, дружина С. Дністрянського. Закін. консерваторію Галиц. муз. товариства у Львові (1908; кл. К. Мікулі, Р. Шварца), Віден. муз. академію (1912; кл. Е. Зауера, Є. Лялевича), удосконалювала фортепіан­ну майстерність у Ф. Бузоні (1912–13). У 1913–15 — викладач Віден. муз. академії, 1916–22 — власної муз. школи, 1922–33 — Укр. вищого пед. університету в Празі. Засн. (1933) і дир. (до 1938) Ужгород. муз. школи. Від 1939 — за кордоном. У Празі заснувала приватні курси, які згодом стали муз. школою. 1946–52 — викладач фортепіано муз. шкіл у м. Трнава (Словач­чина), від 1954 — у м. Вейпрти. Ви­ступала з сольними концертами в містах Галичини, Відні, Празі, Братиславі. Виконувала твори Ф. Шопена, Е. Ґріґа, Ф. Ліста, Б. Сметани, А. Рубінштейна, М. Лисенка, С. Людкевича, В. Барвінського, В. Косенка. Брала участь у концертах памʼяті Т. Шевченка, М. Шашкевича, Ю. Федьковича, ви­ступах т-в «Бандурист» і «Просвіта» у Львові. Акомпанувала Г. Крушельницькій, М. Менцинському, О. Носалевичу та ін. Авторка низки музико­знав. статей (зокрема про М. Лисенка, С. Людкевича, Ф. Колес­су, М. Менцинського, Л. ван Бетговена, Ф. Ліста, Дж. Пуч­чіні), спогадів про О. Мишугу, роз­відок з історії музики.